Ринки зерна та добрив втратили «воєнну премію»

Премія за ризики, пов’язані з війною навколо Ірану, яка раніше спричинила різке зростання цін на зерно та добрива, швидко зникає. Побоювання щодо тривалих перебоїв із постачанням слабшають, що зменшує одну з головних загроз для світової продовольчої інфляції.

Ціни на карбамід— одне з найважливіших добрив для рослинництва — з середини квітня впали більш ніж на 30%, повністю нівелювавши зростання, викликане конфліктом. Це тягне вниз ціни на кукурудзу, пшеницю та іншу аграрну продукцію. Індекс Bloomberg Agriculture Spot Index, який відстежує ціни на десять найбільш торгованих сільськогосподарських культур у світі, минулої п’ятниці опустився до найнижчого рівня з 5 березня.

Ситуація кардинально змінилася порівняно з першими тижнями війни, коли фактичне блокування Ормузької протоки перекрило близько третини світової торгівлі карбамідом. Тоді ціни стрімко зросли, а фермери були змушені шукати альтернативні джерела постачання. Нинішнє зниження вартості добрив може скоротити витрати аграріїв і стримати зростання цін на продукти харчування, хоча експерти наголошують, що енергоресурси залишаються дорогими, а ринок добрив і надалі залежить від геополітичної ситуації на Близькому Сході.

«Те, що ми спостерігаємо зараз, — це поступове зникнення премії за ризик», — зазначив аграрний брокер компанії StoneX у Сінгапурі Канг Вей Чеанг. Водночас він застеріг, що ринок ще не повністю оговтався від початкового шоку, який був цілком реальним.

Різке падіння цін на карбамід, який є найпоширенішим азотним добривом у світі, стало наслідком послаблення експортних обмежень з боку Китаю та повернення на ринок обсягів продукції, що раніше затримувалася через проблеми в Ормузькій протоці. Додатковим фактором стало слабке зростання цін на зерно, що обмежило попит на добрива з боку фермерів. Крім того, деякі виробники Південної Азії відновили виробництво після скорочень на початку конфлікту.

На ринок також вплинула сезонність. Посівна кампанія в більшості країн Північної півкулі вже завершилася, тоді як Бразилія відклала закупівлі та скоротила імпорт карбаміду порівняно з минулим роком. У результаті покупці стали менш занепокоєними можливими дефіцитами поставок.

«За останній місяць ринок добрив зазнав вражаючих змін. Тепер головне питання полягає вже не в тому, наскільки можуть зрости ціни, а наскільки ще вони можуть впасти», — зазначив засновник аналітичної компанії Episode 3 Ендрю Вайтлоу.

Помітно змінилася й ситуація на ринку зерна. Індекс Bloomberg Agriculture Spot Index знизився приблизно на 10% від пікових значень середини травня та наближається до рівнів, які спостерігалися до початку конфлікту. Тоді на ринок тиснули великі врожаї та значні світові запаси зернових.

Сприятливі погодні умови для посівів у США та початок жнив у Північній півкулі збільшили світову пропозицію зерна, що додатково знижує ціни. За словами провідного аналітика аграрних ринків компанії Kpler Ішана Бхану, глобальні запаси залишаються достатніми, а світовий баланс попиту та пропозиції наразі не викликає серйозних побоювань.

Втім, аналітики попереджають, що ринок залишається вразливим до нових геополітичних потрясінь. Будь-які нові перебої з постачанням енергоносіїв або загострення ситуації на Близькому Сході можуть знову підштовхнути ціни вгору. Особливу увагу учасники ринку зараз приділяють Бразилії, яка може стати ключовим фактором для динаміки цін на карбамід у другій половині року.

За прогнозами аналітиків, уже в липні попит на добрива може почати зростати, що призведе до певного зміцнення цін. Водночас експерти вважають, що пікові значення вартості карбаміду у 2026 році вже, ймовірно, залишилися позаду.

Фахівці також стежитимуть за цінами на добрива на рівні фермерських господарств у другій половині літа та восени, коли аграрії почнуть формувати запаси для врожаю наступного року. Якщо сторонам конфлікту вдасться досягти мирної угоди та зберегти режим припинення вогню, ціни можуть стабілізуватися. Проте інфляційні ризики та значна невизначеність на ринку все ще зберігаються.

«Корекція ринку — це хороша новина, але не варто вважати її завершенням історії. Конфлікт продовжує створювати численні інфляційні ризики, а рівень невизначеності залишається дуже високим», — підсумував професор економіки продовольства Університету штату Мічиган Девід Ортега.

Позначки:зерно, кукурудза, соя, пшениця, ціни, добрива