Реформа гідротехнічної меліорації: Усе, що треба знати

25 лютого 2026 року Верховна Рада України ухвалила закон №4795-IX щодо вдосконалення системи управління об’єктами інженерної інфраструктури меліоративних систем державної власності. 19 березня президент Володимир Зеленський підписав документ, а вже 21 березня він був надрукований в “Голосі України” №55. Отже, закон набере чинності за три місяці з моменту публікації, а саме 21 червня 2026 року.

Від державного до корпоративного управління

Ухвалення цього закону стало продовженням комплексної реформи меліорації, розпочатої у попередні роки. Нині в її межах у частині управління передбачається перехід від застарілих державних установ до операторів – сучасних некомерційних товариств, які отримають право на управління каналами та насосними станціями на засадах узуфрукту.

Тобто така модель виключає можливість приватизації чи відчуження обʼєктів, але відкриває шлях до корпоративного управління за участю аграріїв.

Що зміниться для бізнесу

Основна зміна для бізнесу – перехід на двоставковий тариф. Плата за воду включатиме постійну складову для утримання мережі та змінну – за обсяг фактично використаного ресурсу, що має зробити фінансування ремонтів систем зрошення прогнозованішим. Водночас визначено пріоритет водопостачання для населення.

Тариф або методику його розрахунку затверджуватиме наглядова рада оператора, до якої входитимуть представники держави та замовників послуг – аграріїв чи організацій водокористувачів (ОВК). Якщо наглядова рада ще не сформована, рішення ухвалюватиме керівник оператора.

Тобто ОВК матимуть своїх представників у наглядових радах операторів, що дасть змогу впливати на тарифну політику й інвестиційні плани. Станом на лютий 2026 року в Україні створили 77 організацій водокористувачів.

“Закон змінює підхід до управління: замість суто бюджетної моделі запроваджується більш гнучка й економічно стійка система з чіткою відповідальністю операторів і участю самих водокористувачів”, – пояснюють в уряді.

Важливо наголосити, що до ОВК передають лише інженерні зрошувальні споруди. Водні ресурси залишаються у власності народу України та під захистом Водного кодексу України. Приватизація річок є неможливою.

Практична ефективність меліорації

За словами ексзаступника міністра екології Михайла Хорєва, закон №4795-IX потрібно оцінювати в контексті реального стану меліорації в Україні.

“Ця сфера роками функціонувала в умовах зношеної інфраструктури, неефективної моделі управління та постійної залежності від бюджетного утримання. Під час повномасштабної війни потреба в оновленні стала ще гострішою. Саме тому зміст закону полягає не у зміні правового режиму управління та статусу водних обʼєктів, а в зміні моделі управління об’єктами інженерної інфраструктури меліоративних систем”, – каже він.

Загалом новий закон сприятиме:

• збільшенню площ зрошення та дренажу;
• зменшенню собівартості поливу;
• мінімізації ризиків перебоїв водопостачання у вегетаційний період;
• зростанню врожайності та частки високомаржинальних культур;
• підвищенню зайнятості у сільській місцевості;
• збільшенню податкових надходжень та валютної виручки від експорту агропродукції.

“Ухвалений закон – це про практичну ефективність меліорації. Ми переходимо до моделі, де державна інфраструктура працює стабільніше, прозоріше і з орієнтацією на потреби водокористувачів. Реформа сприятиме залученню інвестицій, зниженню собівартості поливу та підвищенню врожайності. Для аграріїв це означатиме більш надійне зрошення та менші втрати води та коштів”, – наголосив міністр економіки, довкілля та сільського господарства України Олексій Соболев.

“Для південних регіонів і для всієї країни це рішення стратегічне. Розвинута меліорація – це продовольча безпека, робочі місця, сталий та прогнозований розвиток агросектору в умовах війни і кліматичних змін. Реформа переходить від законодавчих рішень до практичної реалізації”, – стверджує голова Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики Олександр Гайду.

Скорочення бюджетних витрат

Михайло Хорєв звертає увагу, що після утворення операторів передбачений трирічний перехідний період часткового фінансування їхньої господарської діяльності.

“Це означає, що закон закладає перехідну модель, у межах якої бюджетна підтримка має скорочуватися, оскільки сам перехідний період обмежений трьома роками, а подальша модель орієнтована на самофінансування операторів”, – пояснив він.

Закон №4795-IX не скасовує державне управління водними ресурсами, не виводить канали державного значення з державної власності, не легалізує приватизацію природних водних об’єктів і не скасовує екологічні процедури.

“Його суть полягає у зміні моделі управління та експлуатації державної меліоративної інфраструктури, переході до нової організації фінансування та створенні правової основи для впорядкованого виведення з експлуатації систем, які втратили актуальність”, – наголосив Михайло Хорєв.

Водночас Кабінет Міністрів України затвердив зміни до порядку використання коштів державного бюджету, що передбачають суттєве посилення підтримки сільськогосподарських товаровиробників, які працюють на меліорованих землях, а також організацій водокористувачів на прифронтових територіях.

Так, для виробників, які працюють на меліорованих землях прифронтових територій, розмір відшкодування витрат на будівництво, реконструкцію чи ремонт меліоративних систем, насосних станцій та об’єктів інженерної інфраструктури (без урахування вартості дощувальної техніки) зріс із 50% до 80%.

Граничний обсяг такої допомоги визначений на рівні 26,5 тис. грн на 1 га оброблюваних угідь.

Для інших виробників зберігається базовий рівень компенсації – до 50% вартості реалізованого проєкту.

Оновлений порядок також розширює підтримку для організацій водокористувачів у частині ремонту, реконструкції та будівництва меліоративних мереж.

Ефективне управління – ключ до рентабельності поливу

Зрошувальний сезон 2026 року розпочався в умовах складних економічних викликів, зумовлених безпрецедентним зростанням вартості електроенергії, звертають увагу в Державному агентстві з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм.

Сьогодні тариф сягає 15 грн/кВт⋅год, що вдвічі перевищує показники минулого року. Така тенденція створює ризики скорочення площ під зрошенням та обсягів використання води.

“Проте за умови ефективного управління наявною інфраструктурою, яке здатні забезпечити ОВК, галузь може залишатися рентабельною навіть за високих тарифів”, – підкреслили в Держрибагентстві.

Там кажуть, що ключовим чинником стабільності є не лише масштабна модернізація, а й першочергова оптимізація ресурсів, що вже перебувають в експлуатації. Держрибагентство закцентувало увагу ОВК та аграріїв на трьох критично важливих напрямах технічного й економічного регулювання:

1. Відновлення роботи головних насосних станцій

Більшість систем, що функціонують упродовж десятиліть, мають типові технічні проблеми: пошкоджені обмотки електродвигунів, тріщини в робочих колесах насосів і зношені підшипники.

“Через ці несправності агрегати споживають удвічі більше дорогої електроенергії, перекачуючи води вдвічі менше за норму. Базовий капітальний ремонт цих механічних вузлів здатний відновити початкову продуктивність техніки, фактично подвоївши її енергоефективність”, – зазначили в Держрибагентстві.

2. Захист магістральних трубопроводів від проривів

Часті аварії на трубопроводах призводять до значних втрат води та вимушених простоїв. Для вирішення цієї проблеми рекомендується встановлення сучасної захисної арматури: запобіжних клапанів на насосних станціях для нівелювання наслідків гідроударів, а також клапанів для випуску повітря.

3. Економічно обґрунтоване планування поливу

Найважливіший інструмент економії – планування графіка роботи насосних станцій на добу наперед. Воно має базуватися на агрономічних потребах і погодинній вартості електроенергії на ринку.

“Використання насосів у години мінімального тарифу та їх повна зупинка в пікові періоди дозволяє знизити енерговитрати водокористувачів у 2-3 рази. У масштабах великих господарств – це десятки мільйонів гривень, збережених для подальшого розвитку виробництва”, – наголосили в Держрибагентстві.

Там переконані, що лише професійний і раціональний підхід до управління меліоративними системами дасть змогу зберегти рентабельність зрошення та забезпечити сталий розвиток аграрного сектору України в умовах енергетичної кризи. Джерело: https://censor.net/r3610691

Позначки:меліорація, законодавство