Чому переробники олії відмовилися від будівництва нових заводів?

Світовий ринок рослинних олій сьогодні нагадує велику шахівницю, де Україна, попри війну, залишається головним гравцем. Проте правила гри кардинально змінилися: замість будівництва гігантських заводів-мільйонників прийшла ера «тихих інвестицій» у кожну краплю виходу продукції, а глобальна конкуренція перетворилася на жорстке переслідування.

На конференції BLACK SEA GRAIN.KYIV-2026 провідні експерти та гравці ринку пояснили, чому будувати нові заводи в Україні сьогодні — погана ідея, і як так сталося, що соняшнику на всіх не вистачає.

Чому «УкрОлія» не будує нових заводів

Для великого бізнесу на лівому березі Дніпра безпековий фактор став визначальним. Але річ не лише у ракетах. Виявляється, що заводів побудовано багато,а сировини для переробки не вистачає. Заступник директора зі стратегічного планування компанії «УкрОлія» Артем Скляренко пояснює: ринок перенасичений потужностями і голодний до сировини.

«Зважаючи на те, що ринок переробки зараз профіцитний за кількістю потужностей, немає сенсу мультиплікувати модель і будувати ще один завод. Сьогодні вирощений в Україні соняшник покриває лише 60% потреб переробних потужностей», — приголомшує цифрою Скляренко.

Замість того, щоб вкладати десятки мільйонів доларів у бетон та нові цехи, компанія обрала шлях «ювелірного» вдосконалення того, що вже є. Це стратегія малих кроків, які у сумі дають великий прибуток.

«Ми ставимо для себе завдання: як на тому самому обладнанні переробити більше сировини та виробити більше олії, як зменшити обсяги споживання енергоресурсів. Це не довгострокові проєкти, їх окупність складає 2-3 роки, але з таких невеликих проєктів складається модель, яка базується на інтенсивному розвитку», — розповідає топменеджер.

Сьогодні «УкрОлія» робить ставку на ніші, де маржа вища, а конкуренція — інтелектуальніша. Компанія вже стала лідером в Україні з переробки високоолеїнового та органічного соняшнику. Це той самий «преміум-клас», який дозволяє триматися на плаву, коли стандартну «соняшку» штормить у ціні.

Протистояння на глобальному ринку

Тим часом на зовнішніх ринках Україна все ще експортер №1 у світі (33% ринку), але Росія використовує блокаду логістики та власні ресурси, щоб посунути нас з місця першості.

Аналітик агентства «УкрАгроКонсалт» Максим Харченко попереджає: Росія активно користується моментом, поки український експорт стримують логістичні обмеження.

«У спину нам постійно дихає рф, яка нарощує переробку і, фактично, наступає на п’яти. Їм уже частково вдалося скористатися ситуацією після 2022 року і зайняти наш традиційний ринок Індії», — зазначає аналітик.

Аналогічна «експансія» агресора спостерігається в Туреччині та Китаї. Росіяни грають брудно, нарощуючи потужності та демпінгуючи. До п’ятірки найбільших експортерів соняшникової олії зараз входять:

• Україна (33%)
• рф (30%)
• Аргентина (14%)
• Туреччина (5%)
• Казахстан (5%)

Відрив у 3% — це критично мало. Україна залишається заручником експорту, адже внутрішній ринок споживає лише мізерні 300 тис. тонн, тоді як ми можемо продавати світу 6 млн тонн щороку.

Ріпаковий прорив

Щодо конкуренції існують дещо похмурі прогнози, але український агросектор демонструє феноменальну здатність до відновлення. У 2026 році маржинальність переробки соняшнику тримається на рівні 7%, але справжні зірки сезону — ріпак та соя.

Завдяки тому, що у 2025 році держава запровадила 10% мито на вивезення насіння ріпаку та сої, переробники нарешті отримали сировину вдома. Результат не забарився:

«Експорт ріпакової олії вже вдвічі перевищує минулорічні показники. Основними покупцями залишаються країни ЄС. Експорт соєвого шроту також зріс у півтора раза», — констатує Максим Харченко.

Особливо цікавим виглядає протистояння в сегменті ріпаку. рф засіяла озимим ріпаком на 50% більше площ, цілячись у Китай. Україна ж натомість міцно тримає європейський ринок, пропонуючи якісніший продукт.

Рентабельність диктує правила: соняшник «вигнав» пшеницю з полів

За лаштунками великих заводів стоїть ще один фундаментальний зсув — зміна самої структури українського поля. Якщо раніше Україна асоціювалася насамперед із безкраїми ланами пшениці, то сьогодні соняшник перемагають золоте колосся.

Аналітик «УкрАгроКонсалт» Максим Харченко під час конференції зафіксував історичний момент: українські аграрії остаточно змінили пріоритети, і причиною тому стала математика прибутку.

Позначки:соняшникова олія, соняшник, рослинні олії, ріпак, олійні культури, переробка, Укролія, BLACK SEA GRAIN.KYIV - 2026