Зняти із зернової голки: як США намагаються відучити світ від російської пшениці

Нижня палата Конгресу США схвалила законопроєкт, спрямований на зниження залежності світових імпортерів від російської сільськогосподарської продукції. Документ, який красномовно називається No Russian Agricultural Act, визначає перелік неформальних заходів, що обмежують імпорт російських агротоварів, насамперед – пшениці.

Важливо, що про пряму заборону не йдеться. Автори пропонують застосувати «метод пряника», тобто надавати країнам, які відмовилися від агроторгівлі з рф, бенефіти на американську продукцію.

Нагадаємо, що спочатку санкції США не стосувалися аграрних номенклатур і добрив – після 24 лютого 2022 року торгівля ними жодним чином не обмежувалася. Нинішня ініціатива – це фактично перша спроба запровадити неформальні санкції щодо цих категорій. Насамперед розробник прагне припинити розширення російського аграрного експорту на ринках Африки та Азії.

У 2023 році торгівля агропродукцією – у тому числі вкраденою з окупованих територій України – принесла росії приблизно $45 млрд. Це колосальний ресурс, який згодом може перенаправлятися, зокрема, і на військові цілі.

Mind розбирався, наскільки життєздатною є ця ініціатива і що вона може принести українській аграрній торгівлі.

No Ukrainian Agricultural Act уже ухвалено? Він пройшов лише перший етап дуже непростої та тривалої процедури погодження. Документ мають схвалити обидві палати Конгресу, а потім його підпише президент.

Яка стратегія боротьби з російським аграрним засиллям? Потрібно ще раз зазначити, що формально жодних санкцій/заборон за купівлю російського зерна не запроваджується. Можливо, це зроблено, щоб уникнути претензій на рівні СОТ, а також спекуляцій щодо ризиків глобальної продовольчої безпеки.

Однак мета саме така – обмежити імпорт агропродукції з росії до якомога більшої кількість країн.

Також не виключено пряме дотування купівлі неросійської агропродукції та/або надання пільг на американські товари в обмін на зобов’язання національних урядів відмовитися від придбання російської пшениці.

Обмеження стосуватимуться лише зерна? Ні, передбачається, що «небажаною» буде оголошено всю агропродукцію з росії.

Як може зреагувати росія? Теоретично – подати позов до СОТ, звинувативши США в перешкоджанні вільній торгівлі.

Якщо No Russian Agricultural Act буде ухвалено, які наслідки він матиме? Неможливо одномоментно прибрати зі світового ринку 80 млн тонн агропродукції. Тому розраховувати, що російський аграрний експорт одразу обнулиться, не доводиться.

Однак це, швидше за все, принесе додаткові труднощі в торгівлі, які у свою чергу змусять російських експортерів давати дисконти покупцям.

У поточному сезоні частка росії в глобальній торгівлі пшеницею може збільшитися до 25% проти 22% раніше. Це більше, ніж у США (20%) і колективного ЄС (11%). Наростання російського зернового впливу – основна причина потреби в заявлених контрзаходах.

Тобто це фактично приховані санкції? Так.

Навіть ще не ухваливши документ, США вже в самій його назві озвучили наполегливу рекомендацію не мати справ із російським зерном.

Чи не призведе це до посилення голоду в окремих державах? Ні, тому що зубожілі країни не надто щільно вбудовані в глобальну економіку і не дуже побоюються можливих наслідків торгівлі з рф. Їм може бути запропонований варіант альтернативних постачань на кошти донорів.

Крім того, момент для атаки на російський зерновий експорт обрано вдало – наступного року очікуються високі врожаї в основних країнах-експортерах.

Яким буде ефект для України? Суцільний позитив.

Позначки:Україна, зерно, США, Росія, санкції