Як змінився український аграрний експорт та чому важливо розблокувати порти Чорного моря – інтерв’ю з Миколою Горбачьовим

Джерело:  НВ Бізнес
Николай Горбачев

Президент Української зернової асоціації Микола Горбачьов розповідає, як змінився український аграрний експорт з початку війни та чому для всього світу критично важливо розблокувати порти Чорного моря

Всесвітня продовольча програма ООН зробила гучну заяву — 44 млн осіб у всьому світі загрожує голодна смерть. Все через проблеми з доставкою українського зерна, яке заблоковане у чорноморських портах після початку вторгнення Росії в Україну. ООН закликає знайти механізм та розблокувати роботу портів. Президент Української зернової асоціації Микола Горбачьов в інтерв’ю НВ Бізнес розповів про те, як можна вирішити цю проблему, скільки зерна Україна зараз експортує та як реагують на війну ціни на продукти харчування у світі.

Україна — один із найбільших у світі експортерів зерна. Куди і скільки ми постачаємо?

Сумарно на експорт минулого року ми відправили трохи більше ніж 50 млн т зернових. Найбільше — до Китаю — близько 12 млн т. Як правило, 30% усієї продукції поставляємо до країн ЄС, 30% — до Північної Африки та ще 30% — до Азії. Минулого року спостерігався перекіс. В Азію Україна експортувала 40% зернових через зростання попиту Китаю. У цю країну ми продаємо кукурудзу та ячмінь.

Скільки встигли відправити на експорт цього року?

До 24 лютого ми йшли з рекордними показниками, відправивши на експорт 43 млн т. Наші очікування на експорт були на рівні 70 млн т цього маркетингового року, тобто з червня минулого року до 1 липня цього року. На жаль, війна зробила корективи. Через порти Чорного моря ми могли експортувати близько 6 млн т на місяць. А зараз через залізничні переходи і Дунаєм наш експорт лише трохи перевищує 1 млн т. Тобто він знизився в шість разів.

Альтернативні варіанти експорту, над якими Україна працює разом із Польщею та країнами Балтії, дадуть ефект?

Це не дозволить суттєво збільшити експорт. У кращому разі ми експортуватимемо 2 млн т щомісяця.

Найближчим часом порти, ймовірно, не будуть розблоковані. Що це означає для експорту?

До кінця маркетингового року ми не очікуємо на розблокування портів, хоча обговорюємо це питання на всіх рівнях. Єдиний правильний вихід — забезпечення міжнародного конвою та розблокування українських портів. Таке було під час Другої світової війни, і тоді працювали механізми міжнародного впливу на окупанта — Німеччину. Зараз окупант — Росія, вона будь-якими можливими способами уникає цієї розмови, тому питання поки що не вирішене. Тому я не думаю, що порти розблокують. Ми зараз можемо експортувати через кордони 1,2—1,5 млн т зернових на місяць. У нас залишився ще травень та червень.

За ці два місяці, скажімо, ми експортуємо, 3 млн т, ще 1 млн т ми вже відправили на зовнішні ринки. Тобто до 1 липня ми поставимо десь 47 млн т із запланованих 70 млн т.

Чи є проблеми зі зберіганням зерна?

Таких проблем нема. У нас достатньо елеваторів. Зерно може зберігатися якийсь час, за рік із ним нічого не станеться. Проблема в тому, що частина елеваторів знаходиться на окупованих територіях, і там уже почалося викрадання зерна. Його вивозять до Криму, а звідти везуть на експорт у вигляді російського. Але я думаю, що наше міністерство АПК вже звернулося до відповідних інстанцій.

Міжнародні компанії можуть розібратися, звідки йде зерно. Не думаю, що хтось із них його купуватиме. Можливо, воно постачатиметься до підсанкційних країн. Варто переживати за зерно, яке знаходиться на окупованих територіях на півдні Запорізької та у Херсонській областях. Його там чимало.

Скільки зерна зберігається на тимчасово окупованих територіях?

Думаю, близько 1,5 млн т.

Чи можна оцінити його вартість?

Можна, можливо. Зерно коштує в середньому по $300 за т, тобто його загальна вартість $450 млн.

В ООН заявляють, що проблеми з експортом з України призведуть до голоду у деяких країнах світу. Наскільки все критично?

Якщо не розблокувати експорт із України, справді ситуація буде критичною. У нас родючі ґрунти та гарне транспортне плече до Африки та Азії. Таким чином, ми забезпечували ті країни, які не можуть дозволити собі вкрай дороге зерно.

Вони не в змозі купити дорогу продукцію, замінити її нічим, тому закупівлі скорочуватимуться. І це загрожує голодом у країнах із низько розвиненою економікою. А в країнах із розвиненою економікою це спровокує суттєві інфляційні процеси.

А що відбувається з експортом із Росії?

Поки що експорт російського зерна йде в межах їхніх очікувань.

Наскільки можливими є санкції проти експорту російського зерна?

Росія має бути покарана за те, що вона розв’язала у Європі війну у ХХI столітті. Але одна справа, як я вважаю, а інша справа, як поведеться міжнародне співтовариство. Зараз ми бачимо велику міжнародну підтримку України, і я хотів би, щоб вона зберігалася. І тиск на країну-окупанта посилювався. Я дуже сподіваюся на міжнародні санкції.

Як сильно зростають ціни на зерно через війну в Україні?

За останні два місяці — на 30−40%, залежно від виду зерна. Я думаю, зростання продовжиться.

Що дорожчає найбільше?

Пшениця та кукурудза. Це традиційні експортні продукти, які надходили з України. Кукурудза використовується для виробництва комбікормів і зростання цін на неї призводить до подорожчання м’яса. А з пшениці печуть хліб. Очікується істотне підвищення цін на хліб і на всі продукти харчування тваринного походження.

Україна — це ще найбільший у світі експортер олії. Зараз у нас зупинилася більшість олійноекстракційних заводів, тому що практично 98% олії йшло через порти. Йде суттєве зростання цін на олію зокрема.

На внутрішньому ринку всі ці тенденції позначаться?

Ні. Ми маємо величезні запаси продовольства, яке не можемо експортувати. В Україні створено трирічний запас пшениці, хоч посівна пройшла ще у вересні. Ми зберемо врожай, і ми матимемо запас продовольства років на десять, за умови проблем з експортом.

У нас залишилося близько 7 млн т соняшника, з якого можна виготовити 3,5 млн т олії. Річне споживання в Україні становить близько 400 тис. т. У нас величезні запаси, але на внутрішньому ринку це не позначиться. А ось на міжнародному ринку спостерігатиметься суттєвий дефіцит і соняшникової олії зокрема.

Розуміючи, яку загрозу несе дефіцит продовольства на глобальному ринку, а також важливість експорту зерна для економіки України, наші міжнародні партнери намагаються нам допомогти. ЄС розробляє свій план підтримки експорту зерна, який покликаний ліквідувати бюрократичні та технічні проблеми, що виникають на кордоні з країнами ЄС при експорті зерна з України. Також Канада та США заявили, що працюють над тим, щоб повернути українське зерно на світовий ринок. Сподіваємось, що за такої підтримки наших міжнародних партнерів нам вдасться відновити активний експорт з України.

Позначки:, , , , ,

У Вас виникли додаткові запитання?
Будемо раді допомогти!

What You Need to Know about Black Sea Region.

The latest on what’s moving agro markets, in your inbox