Вирощувати соняшник у Казахстані стає невигідно?

Джерело:  inbusiness.kz
подсолнечник

Експортне мито на насіння соняшнику – тема, розмови навколо якої не вщухають з моменту, коли цей захід почав діяти. Але, незважаючи на позитивну динаміку виробництва соняшникової олії, зниження вартості даного продукту на прилавках магазинів, є різні думки щодо правильності введення чинного механізму. Одні пророкують швидку загибель потенціалу олійних культур, інші, навпаки, вказують на значні позитивні зміни, у тому числі й у цінах на кінцевий продукт – олію, повідомляє inbusiness.

Нещодавно на майданчику служби центральних комунікацій питання шкоди та користі експортного мита обговорили знову. У фермерських колах ходять похмурі прогнози щодо низької врожайності через посуху. Очікування сільгоспників доповнюються цінами на соняшник – за їхніми словами, запровадження обмежувальних заходів дуже вплинуло на рентабельність вирощування цієї культури.

“За словами фермерів, заводи фактично обрушили ціну на соняшник і дають суми, які нижчі, ніж собівартість. Багато хто з них каже, що якщо така ситуація розвиватиметься, особливо з урахуванням наших кліматичних умов, то соняшник вирощуватиме взагалі не вигідно. кажуть, що за такої ситуації цю культуру готові вже вивести із сівозміни”, – представили під час обговорення позицію сільгоспвиробників.

З такою думкою кардинально не погодився голова правління Національної асоціації переробників олійних культур Ядикар Ібрагімов, який вважає, що “галас” навколо експортного мита створюють безпосередньо зернотрейдери, а реальні сільгосптоваровиробники давно розпродали наявні обсяги соняшнику.

“У ЗМІ робляться вкидання, нібито Західний Казахстан каже, що не сіятиме соняшник, але якщо по регіону площі цієї культури подивитися, вони становлять менше 5%. Водночас ми знаємо, що там активно займаються зернотрейдерством”, – зазначає представник переробної галузі Казахстану.

Тим часом, доповнює експерт, виробництво олії в Казахстані сьогодні стало чи не єдиним напрямом, де справді вирішується питання забезпечення продовольчої безпеки. Що неможливо було б при безконтрольному вивезенні олійної сировини.

“Якщо порівнювати відпускні ціни від маслозаводів порівняно з груднем 2022 року, то вже на липень ми ціни знизили до 35%. Ми знизили імпорт фасованої олії з РФ на 15%, ми збільшили виробництво нерафінованої олії на 59% за 10 місяців поточної. сезону. Ми наростили виробництво рафінованої олії, зараз ідемо на глибоку переробку”, – говорить експерт.

Що стосується падіння цін на соняшник – цього сезону це загальносвітова тенденція, пояснює Ядикар Ібрагімов. У той же час великі сільськогосподарські холдинги без зайвих слів продали більшу частину свого врожаю саме казахстанським заводам до введення експортного мита, а це може означати, що запропоновані ціни їх цілком влаштовують. Відсутність будь-якої дійсної трагедії у становищі фермерів зазначають у міністерстві сільського господарства. Мито – не квота і іноземні ринки перед казахстанськими підприємцями не закриті.

“Експортне мито дає вибір: якщо переробник не бере за тією ціною, яка вигідна фермеру, у останнього є варіант відправити на експорт зі сплатою мита. При цьому говорити, що мито є заборонним заходом, що він робить експорт невигідним, недоречно. Тому що, за даними статистики, за час застосування мита близько 20 тис. щомісяця експортується. Механізм експортного мита забезпечує баланс між виробником та переробником”, – висловив думку в.о. о. директора департаменту агропродовольчих ринків та переробки сільгосппродукції МСГ РК Шаймерден Ахметов.

Раніше казахстанські масложировики пророкували зниження обсягів виробництва рослинної олії якраз через значний дефіцит сировини. За такого посушливого літа на рахунку кожна тонна насіння, зазначають представники галузі. Однак донести глибину проблеми до влади та колег по АПК часто буває дуже складно – своє слово бере роздута статистика.

Позначки:,

У Вас виникли додаткові запитання?
Будемо раді допомогти!