Ринок фосфатів вступає у нову еру

UkrAgroConsult

На початку квітня (06.04.2026) УкрАгроКонсалт повідомляв про посилення напруги на ринку фосфатів у найближчій перспективі.

Сьогодні ситуація ускладнилася до межі великих змін, пов’язаних із їх обмеженою доступністю та підвищенням ціни. Основні рушійні сили:

• Альтернативами поставок фосфатів з Марокко до «Ормузьскої кризи» були Китай та Саудівська Аравія. Але їх світова пропозиція зараз зійшла майже нанівець;
• Значна частина світових поставок фосфатів проходила через Ормузьку протоку, яка вже два місяці стикається з постійним логістичним обмеженням та здороженням;
• Ще одним фактором занепокоєння є динаміка цін на сірку та аміак, а також просто доступність цих важливих видів сировини.

Із затягуванням Іранського конфлікту, ринку фосфатів треба бути готовим до зміни продуктової стратегії та поведінки попиту. Експерти ICIS (Independent Commodity Intelligence Services) наступним чином оцінюють три можливі коригування ринку:

По-перше, відхід від діамонійфосфату (DAP) та моноамонійфосфату (MAP) до потрійного суперфосфату (TSP), моносуперфосфату (SSP) та спеціальних формул NPK, які ще більше розширюють кожну одиницю фосфору.

По-друге, ймовірно, що покупці можуть погодитися на більшу залежність від Марокко, оскільки такі традиційні постачальники, як Китай (який фактично заборонив весь експорт фосфатів), та Саудівська Аравія (фізично обмежена з поставками) зіходять з ринку.

Одним із варіантів вважається, що національні покупці можуть формувати консорціуми для великих оптових закупівель. Як, наприклад, зробили індійські компанії, оголосивши на початку травня тендер на закупівлю 521 тис. т. аміаку з постачанням у червні–серпні. У тендері беруть участь шість компаній, які забезпечують близько 90% імпорту аміаку Індією. Теж саме може відбутися у переговорах з Марокко щодо великих обсягів поставки DAP та TSP.

По-третє, можливо, що ринки зазнають значного падіння попиту, навіть якщо воно не розподілене рівномірно. Деякі регіони можуть поглинути шок, але інші, включаючи частини Африки на південь від Сахари, можуть бути витіснені з ціни, що матиме потенційні наслідки для продовольчої безпеки.

Однак, якщо високі ціни збережуться до 2027 року, дискусії щодо продовольчої безпеки перейдуть від теоретичних до практичних.

Позначки:Індія, Марокко, Іран, Саудівська Аравія, Китай, добрива