Програма пільгових кредитів “5-7-9%” перевищила можливості держави, – НБУ

Державна програма “Доступні кредити 5-7-9%” відіграла важливу роль після початку повномасштабного вторгнення РФ, однак її масштаб перевищив можливості держави, тому її умови необхідно радикально переглянути.

Про це йдеться в оновленому Звіті про фінансову стабільність, оприлюдненому Національним банком України (НБУ).

Нацбанк зауважує, що у перший рік повномасштабної війни програма “Доступні кредити 5-7-9%” відіграла важливу роль для підтримки бізнесу. Втім, протягом 2022–2023 років уряд 16 разів вносив зміни до програми, переважно підвищував кредитні ліміти та розширював перелік напрямів кредитування.

“Відтоді державну підтримку може отримати широке коло позичальників незалежно від реальної потреби в допомозі. Портфель субсидійованих програмою позик від початку повномасштабного вторгнення зріс більш ніж удвічі і становив 129 млрд грн на початку червня 2024 року”, – зазначається у документі.

При цьому, станом на початок року, позичальники сплачували за кредитами у межах програми у середньому 4,5% річних. Водночас держава в середньому сплачувала банкам 14.4% річних за кожну гривню наданих кредитів.

Чому пільгові кредити негативно впливають на ринок кредитування?

При цьому вартість кредитів для клієнтів зберігалася низькою навіть у період, коли ринкові ставки зростали. Тож програма ставала дедалі дорожчою для держави, наголошують у НБУ. Відтак, борг держави з виплати компенсацій за кредитами станом на початок червня становить 5,8 млрд грн.

Водночас, позичальники не хочуть укладати кредитні угоди поза державною програмою, сподіваючись скористатися пільгами від держави. Своєю чергою банки, конкуруючи за клієнтів, дедалі спрощують умови погодження кредитів за програмою і менше уваги приділяють спроможності боржника повернути кредит.

За даними НБУ, деякі банки сформували за рахунок програми понад 50% свого чистого гривневого корпоративного портфеля, тоді як у середньому по системі ця частка становить близько третини.

При цьому банки встановлюють вищі базові ставки для клієнтів за пільговими кредитами, розраховуючи, що їх компенсує держава.

“Тож на певному етапі програма почала субсидіювати не лише клієнтів, але і банки-учасники. Вона стримувала цінову конкуренцію та зниження кредитних ставок банками”, – доходить висновку НБУ.

Водночас Нацбанк не виявив доказів того, що пільгові кредити сприяли вищій операційній ефективності компаній, які користувалися субсидіями, що є однією із заявлених цілей програми.

Відтак, Нацбанк наполягає на необхідності переглянути умови програми пільгових кредитів.

У квітні вже було обмежено використання програми для субсидійованого кредитування на поповнення обігових коштів та знижено допустиму маржу банків. Ці зміни в перспективі зменшать навантаження на бюджет, але не вирішать усіх проблем, зауважують у Нацбанку.

Для подальшого вдосконалення програми НБУ пропонує такі кроки:

поступово зосередитися переважно на інвестиційних проєктах;

кредити на поповнення обігових коштів надавати лише окремим категоріям клієнтів: наприклад, бізнесу, який має потенціал для відновлення, проте фінансові показники якого через воєнні втрати не дають змоги обслуговувати кредит на ринкових умовах;

банкам здійснювати регулярну оцінку відповідності клієнтів умовам доступу до програми, посилити увагу до оцінки платоспроможності клієнтів під час пролонгації;

розглянути можливість обмеження загального портфеля кредитів за програмою з урахуванням бюджету, виділеного на неї. 

Позначки:кредитування