Імпорт пшениці оголив проблеми зернової політики Пакистану
Уряд Пакистану має намір імпортувати 1 млн тонн пшениці для поповнення стратегічних запасів, оскільки наявних резервів недостатньо для забезпечення потреб провінцій. Особливе здивування викликало те, що додаткові обсяги пшениці запросила й провінція Пенджаб, яка традиційно є найбільшим виробником і експортером зерна всередині країни. Це рішення ухвалено лише через три місяці після завершення жнив, хоча раніше влада заявляла, що врожаю у 29,8 млн тонн та понад 2 млн тонн перехідних запасів буде достатньо.
Експерти вважають, що така ситуація свідчить про проблеми з оцінкою врожаю та управлінням зерновими резервами. Попри відсутність експорту до Афганістану та низький попит з боку комбікормової промисловості, внутрішні ціни на пшеницю зросли з 3300 до 4700 пакистанських рупій за 40 кг, перевищивши рівень імпортного паритету. Це свідчить про суттєвий дисбаланс між попитом і пропозицією.
Серед причин дефіциту аналітики називають нижчу врожайність через скорочення використання фосфорних добрив, хвилі спеки та вилягання посівів під час дозрівання. Крім того, багато фермерів, які зазнали збитків у попередні роки, цього сезону вирішили не продавати весь урожай одразу, залишивши частину зерна на зберігання. Подібну стратегію застосували й приватні трейдери та інвестори, що також скоротило пропозицію на ринку.
Запланований імпорт викликав занепокоєння серед аграріїв, які побоюються повторення ситуації 2024 року, коли масове ввезення 3,59 млн тонн пшениці призвело до різкого падіння внутрішніх цін і значних фінансових втрат виробників. Фермерські організації наполягають, що держава повинна гарантувати закупівельні ціни щонайменше на рівні імпортного паритету, щоб компенсувати зростання витрат на дизельне пальне, електроенергію, добрива та засоби захисту рослин.
Автори аналізу пропонують переглянути зернову політику країни. Серед основних рекомендацій — дозволити вільний експорт пшениці під час жнив, сформувати стратегічний резерв не менше 4 млн тонн, який закуповуватиметься за ринковими цінами, а також офіційно визнати роль приватних зернотрейдерів у стабілізації ринку. На їхню думку, лише комплексна реформа допоможе уникнути повторення кризових ситуацій і забезпечити баланс інтересів виробників та споживачів.
Читайте також
80% ударів по портах Великої Одеси припадає на ракети «Бандероль
Ель-Ніньйо може коштувати Африці до $20 млрд і посилити ризики для аграрного сектору
Ціни на картоплю в Україні почнуть стрімко зростати з грудня
Фермери на прифронтових територіях не ризикують зберігати зерно на складах
Рекордне обміління річок в Європі загрожує судноплавству й сільському господарству
Напишіть нам
Наш менеджер зв'яжеться з Вами найближчим часом