Дефіцит добрив через війну з Іраном може створити проблеми для врожаю зерна наступного року

Фермери опинилися у гіршому становищі, ніж під час дефіциту добрив у 2022 році. Аналітики побоюються зниження врожайності та скорочення посівних площ через тривалі воєнні потрясіння.

Динаміка цін на карбамід у різних регіонах

Світові фермери стикаються з другим за чотири роки різким зростанням цін на добрива через війну з Іраном. Водночас ціни на зерно залишаються надто низькими, щоб компенсувати удар від ще глибшого дефіциту пропозиції, тому багато аграріїв переглядають плани посіву, що створює ризики для глобального виробництва продовольства.

Близький Схід є ключовим центром виробництва добрив, а значна частина світової торгівлі проходить через Ормузьку протоку, де судноплавство фактично зупинене через конфлікт.

Постачання карбаміду (сечовини) — азотного добрива — з найбільшого у світі виробничого комплексу в Катарі призупинено, також обмежено поставки сірки та аміаку — важливих компонентів для виробництва добрив.

Через відсутність швидкого вирішення конфлікту аналітики, трейдери та агрономи згадують кризу 2022 року і побоюються, що нинішня ситуація може виявитися ще гіршою.
За словами Шона Аріти з Університету штату Північна Дакота, нинішній дефіцит значно глибший.

З початку війни ціни на добрива різко зросли, найбільше — на сечовину, що пов’язано з втратою близько третини світового експорту з регіону Перської затоки.

Деякі країни продовжують закупівлі: Індія імпортувала рекордні обсяги сечовини, заплативши майже вдвічі більше, ніж два місяці тому. Однак для багатьох фермерів такі ціни залишаються недоступними.

На відміну від 2022 року, нині низькі ціни на зерно не дозволяють компенсувати зростання витрат. Наприклад, ціни на пшеницю в Чикаго приблизно вдвічі нижчі, ніж чотири роки тому, а соя подешевшала майже на 50%.

У результаті багато аграріїв не мають достатніх доходів для покриття витрат на добрива.

Азотні добрива, зокрема сечовина, є критично важливими для врожайності та якості, включаючи вміст білка у пшениці. Фермери можуть скорочувати внесення фосфатів і калію без негайного падіння врожайності, але й цей ресурс може опинитися під тиском через обмеження експорту з Китаю та перебої з постачанням.

У підсумку частина виробників може зменшити використання добрив, ризикуючи врожаями.

З початку конфлікту втрачено щонайменше 2 млн тонн виробництва сечовини (близько 3% світової морської торгівлі), а близько 1 млн тонн вантажів залишаються заблокованими в Перській затоці.

Навіть після відкриття Ормузької протоки нормалізація постачань триватиме тижні, а дефіцит може зберігатися місяцями.

Попри наявність запасів і високі врожаї минулого року, аграрні організації вже знижують прогнози майбутніх урожаїв. ООН попереджає про ризики для продовольчої безпеки, особливо в країнах, що розвиваються.

Ситуація може повторити кризу 2022 року, коли дорогі добрива посилили проблему голоду, особливо в Східній Африці.

В Австралії вже очікують скорочення площ під пшеницею на 14%, оскільки фермери відмовляються від затратної культури. Подібні тенденції можливі й в інших країнах.

У Бразилії фермери можуть зменшити використання добрив або перейти на дешевші альтернативи. В Південно-Східній Азії це може знизити врожайність пальмової олії.

У Європі аграрії скорочують посіви кукурудзи та зменшують внесення азоту, що може вплинути на якість пшениці.

Найбільші ризики пов’язані з осінньою посівною: фермери можуть скоротити загальні площі зернових.

Експерти вже висловлюють занепокоєння щодо врожаю 2027 року.

Позначки:ціни, добрива