Очікується, що судноплавство через Ормузьку протоку буде відновлено найближчим часом, що знімає безпосередню загрозу багаторічного дефіциту енергоносіїв. Водночас наслідки попередніх перебоїв уже вбудовані в глобальні ланцюги постачання, тому повного відновлення стабільності ринки не отримають одразу. Як зазначає заступник головного економіста консалтингової компанії Capital Economics Саймон Макадам, відкриття протоки є позитивним сигналом, але не скасовує економічних втрат, які вже відбулися.
До відновлення нормального руху суден необхідне розмінування акваторії, а частина нафтових родовищ і НПЗ потребує відновлення видобутку та перезапуску після пошкоджень. Додатково невизначеність у секторі морських перевезень зберігатиметься, доки не буде врегульовано ключові політичні питання між США та Іраном, зокрема щодо ядерної програми.
Економісти відзначають, що світова економіка поступово переходить до більш фрагментованої моделі, де країни роблять акцент на економічній безпеці та накопиченні стратегічних резервів. За словами старшого економіста Moody’s Analytics у Токіо Стефана Ангрика, глобалізація вже не гарантує низьких цін, а світ став більш розділеним і чутливим до криз.
Найближчим наслідком залишається інфляційний тиск: центральні банки, зокрема ФРС США та Банк Англії, переглядають свої плани щодо зниження ставок через енергетичні коливання. ЄЦБ уже підвищив ставки, а ФРС сигналізує про можливість подальшого посилення монетарної політики. Водночас ціни на нафту знизилися — Brent торгується біля $78 за барель проти піку понад $118, що вже частково полегшує ситуацію для споживачів.
Однак вплив попереднього стрибка енергетичних цін ще не повністю відобразився в економіці. Продовольство, електроенергія та інші товари продовжать дорожчати з лагом у кілька місяців через довгі виробничі та логістичні цикли. Як підкреслив головний економіст ЄЦБ Філіп Лейн, ефект кризи проявлятиметься протягом цього та наступного року, навіть попри поступове стабілізування енергетичних ринків.
