Як через війну страждають експорт і гривня, але врятувати їх все складніше та складніше

Джерело:  Delo.ua

Спроби РФ окупувати Україну заблокували наші порти у Чорному та Азовському морях, що поставило на паузу весь український експорт. Розповідаємо, як це вбиває курс гривні, чим загрожує втрата наших позицій на зовнішніх ринках і чи можна цьому завадити.

Через війну українські експортери опинилися в ще більш незавидному становищі, ніж у перший локдаун: вивозити продукцію на світові ринки через порти в Чорному та Азовському морях, які заблокували російські військові кораблі, виявилося неможливо.

Для України наслідки окупації морських вод виявилися плачевними, адже через порти ми реалізуємо 90% експорту. Це у свою чергу призвело до зниження валютної виручки, обсяги якої прямо впливають на курс національної валюти. Про те, як так сталося, про масштаби можливого падіння гривні та способи врятувати ситуацію, відновивши експорт, у матеріалі Delo.ua.

Наскільки знизилися експорт та надходження валюти

Минулого року Україна показала вражаючи експортні результати. За підрахунками Держстату, 2021 року лише чорних металів вдалося продати на $13,95 млрд, що на 81,4% більше, ніж 2020 року. Зернових ми експортували на $12,34 млрд, що на 31,2% більше, ніж у 2020 році, жирів та олій тваринного або рослинного походження на $7,04 млрд (+22,5% до показників 2020 року).

У січні та першій половині лютого цього року Україна продовжувала експортувати. Проте через війну та російські кораблі в акваторії Чорного та Азовського морів український експорт, наприклад, плоского прокату лише за березень впав майже в 10 разів — з 437 тисяч тонн у лютому до 47 тисяч тонн березня. Через руйнування металургійних об’єктів та зупинення виробництва за низкою позицій металургії експорту не було взагалі.

Щодо аграрної продукції, ситуація не така критична, але від показників мирного часу все-таки дуже далека. Наприклад, за березень Україна експортувала 1,1 млн тонн кукурудзи, 309 тисяч тонн пшениці, 118 тисяч тонн соняшникової олії та 40 тисяч тонн соєвих бобів. І все це приблизно в 4 рази менше, ніж у лютому.

Загалом обсяг експорту в березні, за оцінками Мінекономіки, склав 5,97 млн тонн продукції на $2,7 млрд, у той час як у лютому – 13,1 млн тонн вартістю $5,3 млрд. Тобто експорт скоротився майже вдвічі.

Причини та наслідки падіння експорту

За словами директора GMK Center Станіслава Зінченка, крім найочевиднішої причини – війни, до падіння експорту були не готові українські бізнесмени та логісти. Справа в тому, що наші експортери не займалися диверсифікацією логістичних ланцюжків — віддавали перевагу морськім перевезенням, оскільки їх собівартість найнижча. Крім того, неповоротка держмонополія за попереднього керівництва залізниці не давала розвивати залізничне перевезення.

Станіслав Зінченко

Станіслав ЗінченкоДиректор GMK Center

“Ми не були готові до того, що можемо позбутися портів, і навіть пандемія нас нічого не навчила, адже в перший локдаун наші морські постачання до США та Китаю порушилися через те, що судам не можна було нікуди переміщатися”, — пояснює Зінченко.

Щодо наслідків блокади портів для експорту, директор GMK Center налаштований песимістично. За його словами, через те, що 30% українського ВВП становить експорт, тобто Україна — експортно орієнтована країна, втрата портів вкрай негативно позначиться на всій українській економіці.

“Через неможливість експорту лише з металургії Україна втратила від 6,5% до 7,5% ВВП. Це дуже значна частка, адже лише на цю категорію припадає 25-30% нашого експорту. 75% нашого експорту сталі йшло через порти. Через них же йшла половина експорту руди”, — пояснює Зінченко.

Позначки:, ,

У Вас виникли додаткові запитання?
Будемо раді допомогти!

What You Need to Know about Black Sea Region.

The latest on what’s moving agro markets, in your inbox