Як аграріям правильно фіксувати збитки?

Джерело:  LIGA ZAKON

Український агросектор серед усього бізнесу постраждав чи не найбільше. За даними Київської школи економіки, збитки агросектору складають 4,3 млрд доларів. Керівництво країни працює над тим, аби створити механізми відшкодування цих збитків, проте щоб отримати максимальні гарантії компенсації, необхідно правильно зафіксувати завдані збитки.

Для чого фіксувати збитки?

Звичайно, найперше це можливість отримати компенсації за збитки в майбутньому. Це може бути і компенсація від держави, міжнародна допомога, так і можливість в майбутньому стягнути кошти з агресора в міжнародних судах.

Водночас, фіксація збитків – це не тільки про компенсацію, але й про виконання контрактів. Внаслідок знищення та пошкодження майна агропідприємства не можуть виконувати свої зобов’язання за договорами, що може привезти до нарахування штрафних санкцій. Тому правильна фіксація збитків допоможе підтвердити форс-мажорні обставини або ж розірвати чи внести зміни в договори на підставі істотної зміни обставин (ст. 652 Цивільного кодексу України). Також, правильна фіксація необхідна для правильного ведення податкового обліку, списання активів, нарахування амортизації і т.д.

Які збитки потрібно фіксувати?

20 березня Уряд прийняв Постанову № 326 “Про затвердження Порядку визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації”. Вказана постанова визначає напрямки збитків, за якими потрібно проводити фіксацію. Серед них економічні втрати підприємств, втрати земельного фонду, втрати акваторії та ін.

Якщо ми говоримо про збитки агробізнесу, то йдеться найперше про посіви та врожай, збитки, завдані землі та ґрунтам, водному фонду, збитки, завдані об’єктам нерухомості та транспортним засобам. Крім прямих збитків також варто фіксувати упущену вигоду, тобто доходи, які бізнес міг би реально одержати за звичайних обставин.

Куди звертатися та як фіксувати збитки?

У випадку фіксації збитків на підконтрольній Україні території потрібно звертатися до правоохоронних органів з заявою про вчинення кримінального правопорушення. Матеріали, зібрані правоохоронцями в межах кримінального провадження, будуть чи не найкращим способом підтвердження наявності збитків. Під час складання протоколу огляду місця події потрібно надати максимальну кількість інформації, щоб зафіксувати усі знищені та пошкоджені об’єкти. Заяви потрібно писати до Служби безпеки України, або ж в поліцію.

У випадку, якщо об’єкти пошкоджені внаслідок пожежі, необхідно звертатися до ДСНС та в подальшому отримувати відповідні докази від служби для фіксації збитків. Фіксація шкоди, завданої землі, буде проводитись посадовими особами Держекоінспекції, а водного фонду – Держводагенства.

Крім звернення до відповідних органів потрібно самостійно провести фіксацію збитків, здійснити фото та відеозйомку, зібрати пояснення від свідків. Також варто провести інвентаризацію та скласти відповідні акти на підприємстві із залученням працівників та представників військових адміністрацій. Самостійну фіксацію потрібно провести також і тоді, коли підприємство знаходиться на окупованій території та не має можливості звернутися щодо фіксації до держорганів.

Як доводити розмір збитків?

Крім фіксації самого факту та об’єктів, які зазнали збитків, необхідно підвередити їх вартість. Доказами, які підтверджують вартість, є інформація про балансову вартість об’єктів. Крім того, потрібно зібрати документи, що підтверджують факт придбання об’єктів. А саме транспортних засобів, сільськогосподарської техніки, насіннєвого матеріалу, худоби та ін. Також варто зібрати докази, які підтверджують витрати на будівництво об’єктів нерухомості. Що стосується підтвердження втрат врожаю, то варто зібрати докази, які підтверджують врожайність в попередні роки.

Для підтвердження упущеної вигоди потрібно зібрати документи, які можуть підтвердити майбутні доходи (наприклад контракти), а також документи, які підтверджують доходи за попередні періоди.

Фіксація пошкодження нерухомого майна.

5 квітня 2022 року Кабінет міністрів України прийняв Постанову №423 “Про внесення змін до Порядку проведення обстеження прийнятих в експлуатацію об’єктів будівництва”, яка визначає механізм проведення обстеження об’єктів будівництва, пошкоджених внаслідок надзвичайних ситуацій, воєнних дій або терористичних актів.

Обстеження проводяться шляхом залучення фахівців, що мають відповідну кваліфікацію, а саме: відповідальних виконавців окремих видів робіт (послуг), пов’язаних із створенням об’єктів архітектури, або шляхом залучення підприємств, установ та організацій, у складі яких є такі виконавці.

Вказані фахівці складають детальні звіти, в яких є інформація про нерухоме майно, про його пошкодження, а також пошкодження рухомого майна та інженерних систем.

Фіксація збитків, завданих землі.

Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України наказом від 04.04.2022 № 167 затвердило Методику визначення розміру шкоди, завданої землі, ґрунтам внаслідок надзвичайних ситуацій.

Факти забруднення ґрунтів та/або засмічення земель встановлюються посадовими особами Держекоінспекції шляхом огляду земельних ділянок, даних дистанційного зондування землі, досліджень отриманих зразків проб ґрунтів, опрацювань висновків експертиз, пояснень, довідок, документів, оперативних повідомлень фізичних та юридичних осіб тощо.

Розмір шкоди розраховується за формулами, які наведені в методиці. Для розрахунку застосовуватимуться різні формули. Наприклад, шкода від забруднення ґрунтів розраховуватиметься на основі нормативно-грошової оцінки земельної ділянки, ґрунти якої зазнали забруднення.

Як бачимо, для правильної фіксації збитків потрібно проробити досить багато роботи, водночас така фіксація буде запорукою отримання компенсації. Держава поступово розробляє законодавчу базу та порядки для фіксації збитків, також вже існує багато онлайн-сервісів, які допомагають правильно фіксувати збитки. Основний висновок, який варто зробити: багато документів не буває, і навіть якщо ви звернулися до держорганів для фіксації, краще провести фіксацію самостійно та зібрати максимальну кількість доказів.

Автор: Андрій Гевко, партнер юридичної фірми Bargen, заступник голови комітету з аграрного права АПУ

Позначки:, , , , , , ,

У Вас виникли додаткові запитання?
Будемо раді допомогти!