ВР прийняла держбюджет-2022 у першому читанні

Верховна Рада на сьогоднішньому засіданні прийняла в першому читанні проєкт держбюджету на 2022 рік. За проголосувало 264 нардепів.

Законопроект прийнятий у першому читанні голосами фракції Слуга народу (223 голоси), груп Довіра (16) і За майбутнє (12), а також депутатів від Батьківщини (2) і позафракційних (11).

Він передбачає, що в наступному році доходи держбюджету збільшаться майже на 160 млрд грн (до 1,267 трлн грн), а витрати — на 96,9 млрд грн (до 1,441 трлн грн). Граничний обсяг дефіциту пропонується знизити до 188 млрд грн, або 3,5% ВВП (у 2021 році плановий дефіцит — 246,6 млрд грн, або 5,5% ВВП). До другого читання в разі прийняття парламентом так званого ресурсного законопроекту (№ 5600) Мінфін планує збільшити витрати і доходи приблизно на 25−35 млрд грн.

Народні депутати подали до проекту держбюджету 3284 пропозиції на рекордні 86 трлн грн. «Це, по суті, додатково ще 57 бюджетів», — сказав міністр фінансів Сергій Марченко.

Профільний комітет рекомендував Мінфіну врахувати повністю або частково 1501 пропозицію і відхилити 1783. Комітет, зокрема, пропонує збільшити план надходжень від ПДВ із ввезених товарів на 6,5 млрд грн, а також виділити:

• 1 млрд на заходи з боротьби з COVID-19 в школах;
• 1 млрд на програму «Питна вода України»;
  2,2 млрд грн на розвиток аеропортової інфраструктури;
• 1 млрд на субвенцію місцевим бюджетам на реалізацію інфраструктурних проектів та розвиток об’єктів соціально-культурної сфери;
• 6 млрд на субвенцію на соціально-економічний розвиток, забравши цю суму з Державного фонду регіонального розвитку.
  Марченко запевнив, що Мінфін спробує врахувати пропозиції депутатів, «виходячи із можливостей дохідної частини бюджету.» За умови схвалення парламентом законопроекту № 5600 це цілком реально”, — підкреслив голова Мінфіну.

На чому побудований бюджет

У цьому році Україна вперше перейшла на середньострокове бюджетне планування: 15 липня парламент схвалив Бюджетну декларацію на наступні три роки (2022−2024 роки).

Держбюджет побудований на макропрогнозі з бюджетної декларації: зростання ВВП на 3,8%, уповільнення інфляції до 6,2%, зростання середньої зарплати до 15,3 тис. грн і середньорічний курс гривні на рівні 28,6 грн/$.

Що з доходами

Мінфін запланував доходи бюджету на рівні 1,267 трлн грн, в тому числі загального фонду — 1,131 млрд грн, спеціального — 136,3 млрд грн.

За прогнозом Мінфіну, надходження від податку на додану вартість (внутрішнього та імпортного) у 2022 році зростуть на 72,5 млрд грн в порівнянні з планом на 2021 рік — до 564,5 млрд грн. Зокрема, надходження податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів з урахуванням бюджетного відшкодування очікуються на рівні 166,3 млрд грн, з ввезених на територію України товарів — 398,2 млрд грн.

«Додаткові надходження ПДВ будуть, зокрема, забезпечені за рахунок продовження реалізації заходів щодо мінімізації схем і ухилення від сплати податків і підвищення ефективності адміністрування ПДВ. З травня минулого року ресурс від проведених заходів щодо детінізації становить вже 43 млрд грн», — заявив Марченко 15 вересня, представляючи проект бюджету в Кабміні.

Крім того, Мінфін прогнозує збільшення надходжень від податку на доходи фізосіб на 23,2 млрд грн (до 160,8 млрд грн), податку на прибуток підприємств — на 25,5 млрд грн (до 137,3 млрд грн).

Також Мінфін очікує, що в наступному році надходження від дивідендів держкомпаній збільшаться на 19,8 млрд грн в порівнянні з планом на цей рік — до 48,6 млрд грн. Прогнозується, що Нацбанк у 2022 році перерахує ту ж суму, що і в цьому — 24,4 млрд грн.

Витрати держбюджету

Витрати держбюджету наступного року прогнозуються на рівні 1,44 трлн грн, в тому числі загального фонду — 1,29 трлн грн, спеціального — 147,9 млрд грн.

За даними Мінфіну, на сферу охорони здоров’я в наступному році пропонується 197,2 млрд грн (+35,8 млрд грн в порівнянні з планом на 2021 рік), в тому числі на програму медичних гарантій — 157,5 млрд грн.

На вакцинацію населення Мінфін заклав 2,6 млрд грн. У цьому році на це планується близько 12 млрд грн. Зменшення витрат на це пояснюють тим, що в Україні накопичилося достатньо вакцин.

У Міністерстві фінансів відзначають, що середня зарплата лікарів у 2022 році складе 22,5 тис. грн, а мінімальна — 20 тис. Середня зарплата медперсоналу складе 14,5 тис. грн, а мінімальна — 13,5 тис. грн.

На сферу освіти Мінфін передбачив 185,6 млрд грн (+16,7 млрд грн в порівнянні з планом на цей рік). Зокрема, витрати на зарплати вчителів зростуть на 8,4 млрд грн — до 108 млрд грн. Також Мінфін заклав кошти на підвищення стипендій студентам: мінімальна стипендія становитиме 2000 грн, стипендія відмінників — 2500 грн.

За даними Мінфіну, видатки на оборону у 2022 році складуть 5,95% ВВП. На цей сектор планують витратити 319,4 млрд грн. З них 131 млрд грн отримає Міноборони.

У трійку міністерств, бюджети яких виростуть найбільше, в цьому році входять МОЗ (+25,4 млрд грн), Міноборони (13,3 млрд грн) і Мінсоцполітики (+7,4 млрд грн).

Бюджет Пенсійного фонду складе 531,2 млрд грн, в тому числі дотація з держбюджету — 200,6 млрд грн.

Витрати на Офіс генпрокурора зростуть на 2 млрд грн (до 13,6 млрд грн), на СБУ — на 1 млрд грн (до 16,1 млрд грн).

Як Мінфін планує фінансувати дефіцит держбюджету

Згідно з бюджетною декларацією, уряд прогнозує дефіцит бюджету на рівні 3,5% ВВП (або 188 млрд грн) у 2022 році, 3% ВВП (179,8 млрд грн) в 2023-му і 2,7% ВВП (179,6 млрд грн) у 2024-му. У минулому році фактичний дефіцит був на 81 млрд грн меншим від планового — 217,6 млрд грн, або 5,2% ВВП. У бюджеті на 2021 рік дефіцит запланований на рівні 246,6 млрд грн (5,5% ВВП), за результатами перших восьми місяців він становив 6 млрд грн, у тому числі дефіцит загального фонду — 13,3 млрд грн при плановому дефіциті на цей період 110,3 млрд грн.

Як і в минулому році, у фінансуванні держбюджету Мінфін планує в основному орієнтуватися на внутрішній ринок, зменшуючи залежність від зовнішніх запозичень. У 2022 році відомство планує позичити 571,1 млрд грн, з них 420 млрд грн (73%) — на внутрішньому ринку, 151,2 млрд грн (26,5%) — на зовнішньому. У бюджеті на цей рік Мінфін запланував позичити на внутрішньому ринку 519 млрд грн, проте поки зміг залучити лише 241,9 млрд грн.

Згідно з проектом закону, на обслуговування держборгу України у 2022 році витратять 181,4 млрд грн, на погашення — 393,3 млрд грн.

«У нас передбачається зменшення дефіциту бюджету на 2% – з 5,5% у цьому році до 3,5% у наступному році. Це, зокрема, дозволить нам суттєво зміцнити наші боргові показники. Ми зможемо запозичувати за більш низькими ставками. Структура боргу також зазнає змін. В структурі боргу в цьому році превалюють в основному річні, дворічні, трирічні інструменти. Тобто ми відмовляємося від практики короткострокових запозичень і ставки запозичень наближається до тих рівнів, які, враховуючи політику Національного банку, є ринковими і прийнятними», — сказав на засіданні парламенту міністр фінансів.

Також в проекті держбюджету-2022 Мінфін запланував надходження 8 млрд грн від приватизації держмайна. Приватизаційні плани з року в рік не виконуються. У бюджеті-2021 надходження з цього джерела заплановані на рівні 12 млрд грн. За перші вісім місяців план виконаний лише на 23,9% (надійшло 1,9 млрд грн). Очікувалося, що велика приватизація стартує 31 серпня: Фонд держмайна планував в цей день провести аукціон з продажу Об’єднаної гірничо-хімічної компанії зі стартовою ціною 3,7 млрд грн, однак його перенесли на 29 жовтня, оскільки надійшло лише три заявки і двоє з потенційних учасників подали неповний пакет документів. Крім ОГХК, в цьому році Фонд держмайна планує продати завод Більшовик (стартова ціна — 1,39 млрд грн) і Президент-готель. Список об’єктів приватизації в останні місяці помітно зменшився: на початку серпня Кабмін передав до статутного капіталу Нафтогазу акції шести теплоелектроцентралей, а 15 серпня уряд виключив з приватизаційного переліку п’ять обленерго.

Новое Время

Позначки:Україна, бюджет