Український цукор зберігає експортний потенціал попри скорочення посівів буряків

Українська цукрова галузь завершує 2025/26 МР із позитивними експортними результатами, незважаючи на складну ринкову кон’юнктуру. За дев’ять місяців сезону країна вже експортувала 504 тис. т цукру, що фактично відповідає прогнозу на весь маркетинговий рік. Водночас новий сезон Україна зустрічає з рекордно низькими площами під цукровими буряками.

Як зазначила голова асоціації «Укрцукор» Яна Кавушевська, головною причиною скорочення посівів стало тривале падіння цін на цукор. Якщо у травні 2023 року гуртова ціна становила близько 29 грн/кг, то нині вона перебуває на рівні близько 22 грн/кг, тоді як витрати на вирощування та переробку культури суттєво зросли.

Додатковим фактором стало зростання привабливості інших культур, які демонструють вищу рентабельність. Цукровий буряк залишається однією з найбільш капіталомістких культур, що потребує значних інвестицій і тривалого періоду окупності, тому частина господарств скоротила посіви на користь соняшнику та інших альтернатив.

За оцінками «Укрцукру», цього року в Україні цукровими буряками засіяно близько 162 тис. га. Початковий прогноз виробництва цукру становить близько 1,2 млн т, однак весняні заморозки та пилові бурі могли негативно вплинути на врожайність, тому галузь не виключає перегляду прогнозів у бік зменшення.

Попри це, внутрішній ринок буде повністю забезпечений продукцією. Споживання цукру в Україні після початку повномасштабної війни скоротилося до близько 800 тис. т на рік, що значно нижче очікуваного обсягу виробництва. Це дозволяє зберігати значний експортний потенціал галузі.

Ситуація на європейському ринку також може створити додаткові можливості для українських виробників. У країнах ЄС площі під цукровими буряками скорочуються другий рік поспіль через низькі ціни, а дефіцит опадів у ключових регіонах вирощування та поширення вірусної жовтяниці буряків підвищують ризики для майбутнього врожаю.

Наразі Україна має квоту на експорт до ЄС у розмірі 100 тис. т цукру на рік. Перегляд торговельних умов між Україною та Євросоюзом очікується не раніше 2028 року, однак у галузі сподіваються, що подальша інтеграція України до європейського ринку сприятиме розширенню можливостей для експорту.

Основними покупцями українського цукру залишаються країни Близького Сходу, на які припадає близько половини всього експорту. Також активно зростають поставки до країн Центральної Азії, насамперед Узбекистану. Водночас ключовими викликами для галузі залишаються низькі ціни, дефіцит кваліфікованих кадрів і необхідність гарантувати стабільне постачання природного газу для роботи цукрових заводів під час сезону переробки.

Позначки:Україна, ЄС, цукор