Світ навчився обходити Ормуз, але аграрії продовжують платити за кризу

Країни Перської затоки змогли практично відновити експорт нафти після різкого падіння поставок через кризу в Ормузькій протоці, однак перебудова маршрутів не повернула енергетичний ринок до нормального стану. Дорожчі перевезення, дефіцит дизельного пального та проблеми з постачанням добрив продовжують підвищувати витрати аграрного сектору в різних регіонах світу.

За даними Kpler, наприкінці вересня експорт нафти з країн Близького Сходу без урахування Ірану в окремі дні сягав 19,5–22,5 млн барелів на добу, перевищуючи довоєнний рівень близько 18 млн барелів. Відновити поставки вдалося завдяки перенаправленню потоків: близько 40% регіонального експорту нафти зараз обходить Ормузьку протоку порівняно приблизно з 17% до початку конфлікту. Саудівська Аравія активніше використовує трубопровід East-West і порт Янбу на Червоному морі, а ОАЕ — трубопровід до Фуджейри за межами Ормузу.

Водночас відновлення експорту сирої нафти не вирішило проблему з нафтопродуктами. Постачання дизельного пального та інших продуктів переробки залишаються значно нижчими за довоєнні рівні через пошкодження НПЗ і логістичні обмеження. На цьому тлі світові ціни на дизель залишаються високими, що безпосередньо збільшує витрати фермерів на польові роботи та перевезення продукції. Аналітики очікують, що дефіцит дизпального може зберігатися і протягом 2027 року.

Ще сильніше Ормузька криза вдарила по ринку добрив. До війни через протоку проходили близько 39 млн тонн добрив та сировини для їх виробництва на рік, зокрема 19,2 млн тонн карбаміду. Країни Перської затоки забезпечували близько 43% світового експорту карбаміду. Після порушення логістики його ціни різко зросли, тоді як ціни на зернові підвищилися значно слабше, що погіршило співвідношення між доходами аграріїв та вартістю ресурсів.

Таким чином, світовий енергетичний ринок поступово пристосовується до обмежень в Ормузі, але ціною дорожчої та складнішої логістики. Для агросектору наслідки можуть виявитися тривалішими, ніж для ринку сирої нафти: високі ціни на дизель, фрахт і добрива здатні тиснути на собівартість виробництва та врожайність культур навіть після часткового відновлення нафтових потоків. FAO раніше попереджала, що дефіцит добрив через кризу може впливати на врожаї у другій половині 2026 року та у 2027 році.

Tags: Ормузька протока, нафта, ціни, добрива, війна