Слабкий попит на американську пшеницю посилює ціновий тиск на ринки України та ЄС

Світові ціни на пшеницю продовжують знижуватися через слабкий експортний попит, який не активізувався навіть на тлі обмежень морських поставок із Чорноморського регіону. За останній місяць ф’ючерси на американську пшеницю втратили 10–13%, практично нівелювавши попереднє зростання котирувань. За даними USDA, протягом 8–15 жовтня експортні відвантаження пшениці зі США скоротилися на 21,8% порівняно з попереднім тижнем — до 240,3 тис. тонн, що на 51,3% менше, ніж роком раніше. Загалом із початку 2026/27 МР американський експорт становив 7,22 млн тонн, відстаючи від минулорічних темпів на 64,4%.

На тлі слабкого попиту грудневі ф’ючерси на м’яку озиму пшеницю SRW у Чикаго за тиждень подешевшали на 2,5% — до $240,8/т, на тверду озиму HRW у Канзас-Сіті — на 2,3%, до $257/т, а на яру HRS у Міннеаполісі — на 3,9%, до $246,2/т. Водночас європейський ринок демонструє відносну стійкість: грудневі контракти на пшеницю на біржі Euronext у Парижі торгувалися поблизу €243,5/т, що на 0,8% вище за рівень місячної давності. Підтримку європейським котируванням забезпечують зниження прогнозів виробництва кукурудзи в ЄС та високі ціни на цю культуру. Станом на 11 жовтня країни Євросоюзу експортували 8 млн тонн пшениці, що відповідає минулорічним темпам, а найбільшим експортером залишалася Румунія з обсягом 3 млн тонн.

Український експорт пшениці також суттєво відстає від показників попереднього сезону. За перші 16 днів жовтня Україна відвантажила 558 тис. тонн пшениці проти 877 тис. тонн роком раніше, а загалом із початку 2026/27 МР поставки становили 3,34 млн тонн порівняно з 5,61 млн тонн торік. Найбільшим покупцем української пшениці в першій половині жовтня став Єгипет, який імпортував 136,9 тис. тонн, або 24,6% загального обсягу. Алжир закупив 110,7 тис. тонн, Туреччина — 53,8 тис. тонн, Іспанія — 52,4 тис. тонн, Італія — 48,4 тис. тонн. Попри обмеження чорноморської логістики, поставки продовжуються через дунайські порти та транзитом через Румунію і Польщу.

Водночас альтернативні маршрути залишаються дорогими та обмеженими за пропускною спроможністю. Через затримки на залізничних переходах і складнощі з перевалкою окремі партії зерна можуть простоювати у вагонах по 20–40 днів, що збільшує транспортні витрати та знижує конкурентоспроможність української пшениці. Додатковий тиск створює різке подорожчання страхування морських перевезень через воєнні ризики. За наведеними ринковими оцінками, вартість страхування одного рейсу до чорноморських портів України або рф у жовтні могла сягати $2,5 млн, що в 10–16 разів перевищує попередні базові ставки. Для зернових вантажів це може означати додаткові витрати на страхування на рівні близько $35,7/т у структурі фрахту.

На внутрішньому ринку України трейдери пропонують за фуражну пшеницю 5000–5500 грн/т, а за продовольчу — 5500–6500 грн/т на умовах EXW елеватор. Переробні підприємства утримують закупівельні ціни на продовольчу пшеницю на рівні 6500–7000 грн/т із доставкою на млин. У дунайських портах експортні ціни попиту становлять $170–177/т на продовольчу пшеницю та $150–155/т на фуражну, тоді як у Констанці покупці пропонують $250–260/т за продовольче зерно. Попри низькі ціни, українські фермери не поспішають із продажами пшениці, зосереджуючись переважно на реалізації олійних культур. Подальше здешевлення американської пшениці може посилити конкуренцію на зовнішніх ринках і створити додатковий тиск на українські закупівельні ціни, особливо за збереження високих логістичних витрат.

Tags: Україна, пшениця, США, ЄС, світовий ринок