Седнівський крохмальний завод працює по 12 годин на добу щоб переробити величезний врожай картоплі на Чернігівщині

Картопля, по­саджена цьо­го року під вит­тя сирен і зву­ки вибухів, від­платила щедрим урожаєм. Згід­но з даними Де­партаменту аг­ропромислово­го розвитку Чер­нігівської ОВА, з гектара зби­рають від 35 до 50 центнерів. Це майже вдвічі більше, ніж ми­нулого року.

У селян, які, переймаючись че­рез можливі перебої із забезпечен­ням продуктами харчування, відве­ли під другий хліб більші, ніж зазви­чай. ділянки, утворився неабиякий надлишок картоплі. Кому ближче, возять продавати на базар. Про­сять в основному від 4 до 6 гри­вень за кілограм. Та більшість розраховує на гуртових закупівельників, які самі приїдуть у село.

Але їх не так уже й багато. А ці­ни, які пропонують за вирощений у непростих умовах урожай, селя­ни називають знущанням. На по­чатку осені платили від 5 грн за кг, зараз — від 3,5 грн. У деяких ре­гіонах, зокрема на Городнянщині, навіть від 2 грн. І це за відбір­ні непошкоджені бульби. А ку­ди збувати нестандартну карто­плю? Пропозицій щодо неї (у тих же соцмережах) — море: є з чого вибирати. Однак гарантій дочека­тися покупців у селян немає. Тому багато хто везе картоплю на Седнівський крохмальний завод (до­чірнє підприємство ПП «Левона» у Чернігівському районі).

— Закуповуємо розміром від трьох сантиметрів — менша про­валюється між решітками. — го­ворить директор заводу Василь Левицький — Фіксована ціна – гривня за кіло Ціну знижуємо, як­що бульби пошкоджені чи сильно забруднені. Підвищуємо за вміст крохмалю. Він — це все, що нам потрібно від картоплі. Усі залиш­ки від її переробки йдуть на поля як добриво.

Земля (її близько 900 га) під­приємству дісталася бідна. Тому турбота про неї особлива. Скажі­мо, щоб зменшити навантаження на грунт при копанні картоплі, ви­користовують не два комбайни, а комбайн із копачем Grimme WR 200, який майже втричі легший.
На більшій частині площ — кра­пельне зрошування. Тому врожаї високі. Однак цього року картоплі не саджали. Через війну. Вона, за словами Василя Гавриловича, завдала підприємству понад 10 млн грн збитків.

… Загарбники прийшли в Седнів у перші дні бойових дій. На Крохмально­му заводі в них були госпіталь і частково жито. Після себе за­лишили спаплюже­ні приміщення, спус­тошені майстерні та ангари — з них зни­кла як дороговартіс­на техніка, так і зви­чайні дрилі, болгар­ки, перфоратори.

На думку Василя Левицького, до розкрадання доклали рук й міс­цеві. Та як тепер це довести і по­вернути втрачене?

— Ходили чутки, що в пе­чі для підсушування зерна (крім картоплі, тут вирощують кукуру­дзу, горох тощо. — Авт.) окупан­ти спалювали тіла своїх заги­блих. Наскільки це відповідає
дійсності? — запитую директора.

За неї селянам також пропону­ють крохмаль: 4 кіло за центнер бульб виходить по 25 грн за кіло­грам. Дешевше, ніж у магазині.

А за якість мені не соромно. Понад 20 років працював над цим, — каже очільник підприємства.

Недавно він розміняв вось­мий десяток. Було за 40. коли за­лишив посаду головного інженера Новоборовицького (на Сновщині) спиртозаводу і взявся за нову справу.
Коли почав будувати перший цех. багато хто піднімав на сміх Мовляв, попит на крохмаль ніякий, прогориш стовідсотково. Без під­тримки було нелегко, але я нікого не слухав.
Крім крохмалю (у тому числі для кондитерської промисловос­ті), підприємство виго­товляє сухе картопляне пюре та пюре бобових культур — гороху, нуту, сочевиці.
Цікавлюсь у Василя Гавриловича, чи вживає він продукцію власного виробництва.

– Останні років чотири в мене на сніда­нок переважно горохо­вий суп із нашого пюре. Там до 20 відсотків біл­ка. Іноді для смаку до­даю трохи олії.
У такому віці багато хто вважає себе старим і ні на що не здатним А він не лише тримає підприємство на плаву, а й будує плани. Допома­гає селищу і військовим.

Позначки:картопля, Чернігівська область, крохмаль