росія ускладнює транзит казахстанського зерна до ЄС на тлі переорієнтації власного експорту

Казахстанські експортери зерна зіткнулися з посиленням логістичних обмежень під час транзиту через територію росії до країн Європейського Союзу. У жовтні 2026 року російська залізниця відхиляла заявки на перевезення вантажів до Естонії, посилаючись на недостатню пропускну спроможність залізничної інфраструктури. При цьому офіційної заборони на транзит казахстанської агропродукції немає, однак її перевезення фактично втрачають пріоритетність.

Ситуацію ускладнює переорієнтація російського зернового експорту з Чорного моря на альтернативні маршрути через Балтику, Каспійське море та Далекий Схід. Це посилює конкуренцію за залізничні й портові потужності, зокрема в естонських портах Сілламяе та Мууга. Додатковим чинником стало підвищення транзитних тарифів у напрямку балтійських і фінських прикордонних переходів. Через ці маршрути Казахстан традиційно експортує олійний льон і тверду пшеницю, а в поточному сезоні планував збільшити поставки високопротеїнової пшениці.

Альтернативний Транскаспійський маршрут через Азербайджан і Грузію поки не може повноцінно замінити транзит територією росії. Вартість перевезень цим напрямком приблизно вдвічі вища, а пропускна спроможність грузинського порту Поті залишається обмеженою. Тому використання маршруту економічно виправдане переважно для дорожчої продукції, зокрема олійного льону та високопротеїнової пшениці.

Наразі казахстанський залізничний оператор веде переговори з російською залізницею щодо відновлення стабільного транзиту. Водночас у Національній асоціації експортерів зерна KazGrain побоюються, що замість повного відновлення перевезень можуть бути запроваджені обмежені транзитні квоти. Додаткові труднощі виникли й на іранському напрямку, де фрахт за маршрутом Актау — Іран зріс із $17 до $95/т. Разом зі зміцненням тенге приблизно на 20% за останній рік це погіршує конкурентоспроможність казахстанського ячменю.

За оцінками KazGrain, сезон 2026/27 може виявитися складнішим для казахстанських експортерів через менший урожай, високі логістичні витрати, валютні чинники та конкуренцію з російським зерном. Основними ринками збуту залишатимуться Афганістан, Таджикистан, Узбекистан і Китай. У довгостроковій перспективі асоціація пропонує активніше розвивати внутрішню переробку зерна, що дозволить збільшити експорт продукції з вищою доданою вартістю та зменшити залежність від зовнішніх транзитних маршрутів.

Tags: пшениця, ЄС, залізничні перевезення, Росія, Казахстан, експорт, зерно