путін оцінив збитки від ударів по судноплавству в 1% ВВП на тлі проблем із експортом зерна

Президент рф володимир путін оцінив збитки росії від українських ударів по судноплавству в Чорному та Азовському морях приблизно в 1% ВВП. За його словами, протягом 40-денної кампанії було пошкоджено близько 100 суден. Путін визнав українські дрони реальною загрозою та заявив, що удари завдали росії «реального» збитку, однак назвав його некритичним і запевнив, що рф здатна впоратися з цією загрозою.

При цьому путін не пояснив методику розрахунку 1% ВВП і не уточнив, що саме включено до цієї оцінки. Невідомо, чи йдеться про прямі втрати від пошкодження суден та інфраструктури, чи також враховуються простої портів, скорочення експорту, додаткові логістичні витрати та ширший вплив на економічну активність. Тому переводити заявлені 1% ВВП у конкретну суму прямих збитків наразі некоректно.

Наслідки українських ударів уже особливо помітні в морській логістиці російського зерна. У 2025/26 МР через порти Азовського та Чорного морів рф експортувала 46,3 млн тонн зерна — близько 90% морських поставок. Через проблеми з традиційним напрямком російські експортери намагаються переорієнтовувати вантажі через Балтику, Каспій, а також розглядають збільшення поставок через порти Далекого Сходу та сухопутні маршрути. Однак ці напрямки мають обмежені можливості, а збільшення транспортного плеча суттєво підвищує вартість доставки зерна. Концентрація вантажопотоків на альтернативних маршрутах також створює додаткові ризики у разі подальшого розширення географії українських атак.

Проблеми із судноплавством уже позначилися на темпах російського зернового експорту. У серпні поставки пшениці з рф оцінювалися приблизно в 1,8 млн тонн — у 2,5 раза менше, ніж торік, і на найнижчому для серпня рівні з 2010 року. Обмежені можливості експорту на тлі високого врожаю збільшують пропозицію зерна на внутрішньому ринку та посилюють тиск на закупівельні ціни.

Водночас використання альтернативних маршрутів обходиться експортерам дорожче. Переорієнтація зерна на Балтику збільшує логістичні витрати приблизно на $40–50/т, дорожчають і перевезення через Каспій. Далекий Схід може забезпечити додатковий вихід на азійські ринки, однак через значну відстань від основних зерновиробничих регіонів він не здатний швидко замінити чорноморські порти для основної частини російського експорту.

Таким чином, заявлені путіним збитки на рівні 1% ВВП залишаються оцінкою без розкритої методики. Водночас для зернового сектору наслідки вже мають конкретний вимір — падіння експорту, тиск на внутрішні ціни, подорожчання логістики та необхідність переорієнтовувати мільйони тонн зерна з Чорного моря на довші й менш ефективні маршрути.

Tags: експорт, зерно, Чорноморський регіон, Росія, порти, війна, зерновий коридор