Переорієнтація експорту російського зерна на північні порти збільшила логістичні витрати на $18–25/т

Перенаправлення російського зернового експорту з чорноморських портів на північні маршрути суттєво підвищило витрати на транспортування. Зокрема, перевезення зерна через Мурманськ обходиться експортерам на $18–25/т дорожче порівняно з традиційними південними маршрутами. Для партії обсягом 40 тис. тонн додаткові витрати становлять $720 тис. — 1 млн, що погіршує конкурентоспроможність російського зерна на світовому ринку.

Необхідність пошуку альтернативних маршрутів виникла через різке скорочення відвантажень у південних портах росії. У жовтні 2026 року перевалка зерна в Новоросійську впала до 59,6 тис. тонн проти 1,7 млн тонн роком раніше. За перші 20 днів жовтня загальний морський експорт зерна скоротився на 75% — з 4,515 млн до 1,135 млн тонн. Відвантаження пшениці зменшилися вчетверо, до 1 млн тонн, а ячменю — у 5,7 раза, до 61 тис. тонн.

На тлі обмежень у Чорному морі російські експортери активізували використання балтійських портів. Сукупна перевалка зерна через Санкт-Петербург, Усть-Лугу та Висоцьк зросла в 11 разів — до 875 тис. тонн. Однак навіть таке збільшення не змогло компенсувати скорочення поставок через південні порти. Одночасно звузилася географія експорту: кількість країн-покупців скоротилася з 29 до 15, а кількість експортерів пшениці — з 46 до 25. Зокрема, поставки до Єгипту зменшилися приблизно втричі, а до Туреччини — майже в сім разів.

Проблеми з експортною логістикою посилюють тиск на внутрішній ринок зернових та олійних культур. Завантаженість елеваторів у південних регіонах росії оцінюється у 88–91%, а витрати на тривале зберігання можуть сягати 1700 руб./т ($21/т). За наведеними оцінками, ціни на фуражну пшеницю знизилися на 39,1%, до 7490 руб./т ($94/т), тоді як соняшник подешевшав на 38,6%. Втрати аграріїв оцінюються у 4600–5000 руб./т ($58–63/т) зерна та понад 15 тис. руб./т ($188/т) соняшнику.

Для підтримки експорту російська влада передбачила 10 млрд рублів ($125 млн) субсидій на залізничні перевезення та обнулила експортні мита до кінця грудня 2026 року. Водночас ці заходи не усувають обмежень портової інфраструктури та додаткових витрат на альтернативні маршрути. Подорожчання логістики разом із падінням внутрішніх цін скорочує доходи аграріїв, ускладнює фінансування виробництва та створює ризики для врожаю зернових і олійних культур у 2027 році.

Tags: експорт, зерно, Росія, агропродукція