Озиме тритикале чутливе до пізньої сівби, — польські фахівці

У повідомленні йдеться, що останнім часом замість озимої пшениці, яку сіяли після більш пізніх культур (таких як кукурудза на зерно чи цукровий буряк), у Польщі набуває популярності вирощування озимого тритикале.

Втім, тритикале гірше переносить запізнілий посів, і якщо не буде довгої й теплої осені, ідея сіяти в жовтні може виявитися помилковою. Для повноцінного отримання сходів озимому тритикале потрібна температура 14-15 °С, а в наступні 6-8 тижнів середньодобова температура не повинна опускатися нижче 8 °С.

Занадто пізній посів, а отже, і занадто коротка осіння вегетація несуть ризик поганої адаптації до переживання холодної зими. Занадто дрібні, слаборозвинені рослини характеризуються низькою морозостійкістю, що підвищує ризик їх пошкодження під час перезимівлі. Оскільки спрогнозувати настання критичного похолодання неможливо, дуже зволікати з сівбою тритикале ризиковано, адже рослини можуть просто не дожити до весни.

«Плануючи сівбу озимого тритикале в жовтні, слід мати на увазі, що ця культура, на відміну від пшениці, кущиться практично лише восени. Короткий день, висока вологість ґрунту та оптимальна температура є сприятливими умовами для кущіння, що дозволяє отримувати високі врожаї. Навесні, після підвищення температури і подовження дня, тритикале дуже швидко переходить у фазу виходу в трубку. Тому, сіючи озиме тритикале у пізні терміни, ми повністю залежимо від перебігу погоди восени», — зазначається в повідомленні.

Через вищий ризик проблем із перезимівлею та вегетацією тритикале озимого у разі запізнення з сівбою слід очікувати зниження врожайності. Звичайно, це залежить від термінів запізнення, а також від тривалості осінньої вегетації та зміни погоди. Тритикале, як культура, чутлива до затримки посіву, реагує зниженням урожайності на кожен день після оптимального терміну. Передбачається, що запізнення з сівбою озимого тритикале на два тижні означає зниження врожаю не менш ніж на 15%, а сівба у третій декаді жовтня — до 40%.

Однак падіння врожайності може бути дещо обмеженим. На ринку є сорти з підвищеною толерантністю до пізньої сівби, які можна висівати без особливих втрат навіть до 10 днів після оптимального терміну. Крім того, під час сівби варто збільшити густоту на 5-20% залежно від величини затримки. Більша кількість рослин на одиницю площі певною мірою компенсує слабше кущення, що в кінцевому підсумку має призвести до появи меншої кількості колосків, а отже, і розміру врожаю зерна. Щоб уникнути зниження врожайності, варто також пам’ятати про дещо вищі і, головне, своєчасні дози добрив у легкозасвоюваній формі.