На Сумщині розглядають використання кукурудзи в якості палива

Аграрії Сумщини б’ють тривогу: адже у них серйозні проблеми з продажем зібраного врожаю, а також із його зберіганням. Нагадаємо, що цього року, незважаючи на російську навалу, в Сумській області засіяли майже всі придатні для цього площі. Про це на брифінгу 10 вересня розповів керівник Сумської ОВА Дмитро Живицький: «В цьому році було засіяно майже 95% площ, які засівали минулого року. Це більше, ніж засіяли деякі регіони, де не було окупації та бойових дій. Адже ми постійно комунікували з аграріями, допомагали вирішити всі проблеми. В результаті засіяно близько 1,2 млн га земель, а станом на сьогодні завершено збирання ранніх зернових культур – зібрано 1,2 млн т зерна – на рівні минулого року. Урожайність – 47,5 ц/га при середній урожайності по країні 38,5 ц. Наше промислове агровиробництво – набагато ефективніше! Завершено збирання ріпаку – зібрано 95,3 тис. т при урожайності 32 ц/га (по Україні – 28 ц/га).

Триває підготовка до збирання пізніх зернових та олійних культур (кукурудза, соняшник, соя). Площі під кукурудзою на зерно становлять 285 тис. га (-38% до минулого року); соняшником – 330 тис. га (+26%); соєю – 98,3 тис. га (+37%).

Згідно з розрахунками, прогнозований валовий збір зерна врожаю 2022 року очікується в межах 3,5 млн тонн, олійного насіння – 1,4 млн т. Цього буде достатньо для забезпечення регіональних потреб та формування товарного фонду для реалізації в інші області та за кордон.

В яких умовах сіяли і збирають?

Цей сезон по-справжньому непростий. Оскільки через окупацію та обстріли було пошкоджено дуже багато підприємств, виробничих баз, складів, техніки. Багато техніки було вкрадено орками під час окупації – трактори й комбайни… Сам процес сівби був теж не без пригод. Аграрії подекуди вимушені були вмикати кмітливість на максимум. Наприклад, у когось був один посівний матеріал, але не можна було вздовж кордону висаджувати високорослі рослини – то мінялись посівним матеріалом. «Спочатку аграрії взагалі боялися засівати поля біля кордону, і в першу чергу це стосується великих корпорацій, – зазначає очільник області. – 5% незасіяних земель – це землі саме корпорацій, чиє керівництво знаходиться за кордоном і дало команду не сіяти. Хоча в той же час є і компанія, яка спочатку планувала засівати половину площ, а потім засіяли все!».

Збирати врожай теж доводиться з «вигадкою». Наприклад, біля кордону комбайни виводять на поля лише тоді, коли з боку росії теж виїжджає збиральна техніка… На щастя, в результаті обстрілів смертельних випадків серед аграріїв чи комбайнерів в області немає. Проте є загиблі фермери чи водії, які нехтуючи табличками з мінною забороною, правилами мінної безпеки, не узгоджуючи свої дії з військовими чи ДСНС, виїжджали на поля…

Що робити з врожаєм?

Аграрії зазначають, що врожай цього року – багатий. Вродила і пшениця, й ріпак, кукурудза. Проте куди все це дівати? Адже через географічне положення Сумщини (хоч до Європи, хоч до морських портів – не менш 1000 км) і нинішню ситуацію з «сусідом»-агресором з реалізацією будь-якої продукції є серйозні проблеми внаслідок вартісної логістики. От і маємо: загалом в області, за даними департаменту агропромислового розвитку Сумської ОДА, з 2021 року аграрії не змогли продати близько мільйона тонн збіжжя. Сховищ не вистачає… Що ж робити?

Керівник СОВА – в курсі ситуації: «Є проблеми з реалізацію. Бо раніше продукцію могли возити до Одеси автотранспортом, зараз це дуже велика відстань, дуже дорого й немає сенсу. З Європою – ситуація та ж. Для нас це подолання більше 1000 км… Тому була домовленість з урядом, що Сумщина буде в пріоритеті по наданню залізничних вагонів, які, до речі, теж у дефіциті. Тому до нас нарешті приїхали вагони рф, які були на території України 24 лютого і перейшли державі. Ці вагони нам надали, щоб ми могли експортувати зерно. Додатково СНАУ з науковцями відпрацював питання переробки опалювальних котлів на кукурудзу. Ціна в світі і країні на кукурудзу невелика, а через неможливість її експортувати взагалі виходить так, що сьогодні кукурудзу вигідніше спалювати в котлі, отримуючи теплову енергію, ніж продавати на споживання. Це, звичайно, неправильно – спалювати їжу. Але сьогодні такі умови. Кукурудза стає енергетичною культурою…»

Директор департаменту агропромислового розвитку Олександр Маслак, зі свого боку, уточнює: дійсно, більшість аграріїв через агресію росії втратили канали збуту продукції. Тому урядом запроваджена програма надання дотацій на один гектар угідь, які обробляються, така дотація становить 3100 грн. Проводиться також тендер щодо розгляду заявок на постачання спеціального обладнання для зберігання продукції і для її завантаження. Це частково зменшить навантаження на потужності аграріїв і дасть можливість зберігання продукції до настання більш сприятливої ситуації.

Позначки:Сумська область, війна