На Львівщині жнива проходять повільними темпами через коливання погодних умов

На Львівщині триває обмолот озимих зернових, жнива проходять повільними темпами через коливання погодних умов.

Про це інформують в Інсттитуті сільського господарства Карпатського регіону.

Згідно з оперативною інформацією на 26 липня зібрано ячменю озимого (всі категорії господарств) на площі 17,3 тис. га (99,9 % площ), намолочено 90,6 тис. тонн за врожайності 5,24 т/га, пшениці озимої ‒ 5,09 тис. га (3,3 % площ), намолочено 16,9 тис. тонн за врожайності 3,31 т/га, ріпаку озимого ‒ 7,6 тис. га (15,6 %), 23,4 тис. тонн за врожайності 3,08 т/га.

«Слід пам’ятати, що затягуючи строки збирання, втрачаємо не тільки врожай, а й якість сформованого зерна, йде обернений процес при перестої зернових на корені через активізацію фізіологічних процесів. Посіви, що за технологією вирощували на продовольчі цілі, опиняються в категорії фуражного зерна, а це знижує вартість продукції», ‒ йдеться в повідомленні.

Поряд зі жнивами потрібно пам’ятати, що зразу після збирання зернових є такі важливі сільськогосподарські роботи, як лущення стерні, підготовка ґрунту, сівба сидеральних культур, заробка побічної продукції попередників. Від цього значною мірою залежатиме формування посівів 2024 року.

Загортання післяжнивних решток і соломи зернових з додаванням компенсаційної дози азоту забезпечує:

• посилення біологічної і ферментативної активності;
• збагачення ґрунту амінокислотами, вітамінами та іншими біологічно активними речовинами;
• поліпшення аерації та поживного режиму ґрунту;
• збільшення кількості целюлозорозкладаючої мікрофлори;
• поліпшення структури ґрунту.

Компенсаційна доза азоту становить 9‒10 кг на 1 т соломи, оскільки співвідношення вуглецю (С) та азоту є у соломистих рештках 70‒90 : 1, а для нормального проходження мікробіологічних процесів потрібно його утримати на рівні С : N – 20‒30 : 1.

Також використовують деструктори рослинних решток (стерні), які заселяють ґрунт корисними мікроорганізмами, нейтралізують фітотоксини й поліпшують біологічну активність ґрунту.

Особливо слід нагадати про шкоду спалювання соломи, зокрема підвищення температури на поверхні ґрунту до 360 °С, на глибині 5 см ‒ 50 °С (навіть за температури 40 °С гине мікробіота), вигорання гумусу, інтенсивне висушування ґрунту на глибині до 10 см, зменшення водопроникності, загибель типових мікроорганізмів. Нормальне його біологічне функціонування за таких умов відновлюється через 2‒3 місяці.

Позначки:жнива, Львівська область