Можлива заборона транзиту через порти країн Балтії ускладнить рф переорієнтацію експорту зерна

Можливе обмеження транзиту російського зерна через порти країн Балтії може ускладнити переорієнтацію експорту з південного напрямку. Після проблем із роботою портів Азово-Чорноморського басейну частину вантажопотоків почали спрямовувати через Балтію, а в найближчі місяці обсяги таких перевезень можуть збільшитися.

За оцінкою генерального директора «Прозерно» Володимира Петриченка, власні балтійські порти рф мають потужності для перевалки близько 8 млн тонн зерна на рік. Водночас сукупні можливості п’яти великих портів країн Балтії оцінюються приблизно у 23–25 млн тонн на рік, що робить цей напрямок потенційно важливою альтернативою південним портам.

Поки фактичні обсяги російського зерна через порти країн Балтії залишаються відносно невеликими. За словами Петриченка, у серпні через них було перевалено близько 100 тис. тонн, а за весь минулий сезон — приблизно 1 млн тонн. Однак на тлі проблем із південною логістикою російський ринок розраховував на збільшення цього вантажопотоку.

Найбільші потенційні потужності має Клайпеда — близько 9–10 млн тонн на рік, Рига може перевалювати приблизно 7,5 млн тонн, Вентспілс і Лієпая — по 2,5 млн тонн, а Мууга в Естонії — близько 2 млн тонн. Використання цих портів могло б частково компенсувати скорочення можливостей експорту через Азово-Чорноморський басейн.

Водночас Латвія та Литва розглядають можливості обмеження використання своїх портів для транзиту російського зерна. Якщо такі заходи будуть запроваджені, рф доведеться більшою мірою покладатися на власні балтійські потужності або шукати інші альтернативні маршрути, що може збільшити логістичні витрати та обмежити можливості швидкого перенаправлення зернового експорту.

Tags: експорт, зерно, пшениця, Росія, Латвія, Литва, Естонія, порти