Ключові маршрути експорту російського зерна залишаються заблокованими

Росія досі не відновила повноцінну роботу ключової зернової експортної інфраструктури на Чорному та Азовському морях. Навігація через Азово-Донський канал і Керченську протоку залишається суттєво обмеженою, через що порти Азова, Ростова-на-Дону та Таганрога фактично втратили можливість стабільно відвантажувати зерно. На азовські порти припадає майже 25% російського зернового експорту.

Ситуація ще більше погіршилася після удару 12 серпня по Новоросійську, де зупинили операції три ключові зернові термінали — КСК, НЗТ та НКХП. Їхня сукупна потужність оцінюється приблизно у 26,1 млн тонн на рік, що відповідає близько половини російського експорту пшениці. Станом на 18 серпня їхня повноцінна робота не відновлена.

Проблеми з експортом уже тиснуть на внутрішній ринок рф. За даними «ПроЗерно», закупівельні ціни на зерно знизилися на 20–25%. У разі тривалого блокування чорноморського експорту росія може недопоставити на світовий ринок 30–35 млн тонн пшениці, а загальний експорт зернових у 2026/27 МР ризикує суттєво скоротитися.

Навіть відновлення роботи Новоросійська не вирішить проблему повністю, оскільки швидко компенсувати втрату азовського напрямку іншими маршрутами неможливо. Альтернативою залишаються передусім балтійські порти, однак їхніх потужностей недостатньо для перенаправлення обсягів, які традиційно експортувалися через південні порти.

Попри масштабні проблеми з експортною логістикою, російська влада поки не демонструє готовності до домовленостей щодо припинення ударів по портовій та морській інфраструктурі. Збереження нинішньої ситуації може посилювати тиск на внутрішні ціни в рф та скорочувати пропозицію російського зерна на світовому ринку.

Позначки:експорт, зерно, логістика, Азовське море, війна, РФ, Чорне море