Іран до середини 2026 року може зіткнутися з дефіцитом зерна через морську блокаду

Морська блокада Ірану в Ормузькій протоці може серйозно вплинути на глобальні аграрні поставки та продовольчу безпеку країни. За даними The Washington Post із посиланням на оцінки ЦРУ, Іран здатен витримувати тиск США щонайменше три-чотири місяці, перш ніж економічні наслідки стануть критичними.

Вашингтон запровадив військово-морську блокаду іранських портів із 13 квітня, обмеживши рух суден у Перській затоці та Оманській протоці. Попри це, Іран зберігає значні запаси ракет і мобільних пускових установок, що, на думку американської розвідки, дозволяє країні підтримувати обороноздатність до осені.

Експерти зазначають, що продовольча ситуація в Ірані поки залишається контрольованою завдяки зимовим запасам і частковій зміні логістики. Щороку країна імпортувала близько 25 млн т зернових та олійних культур, з яких приблизно 5 млн т надходило через Каспійське море. Основні обсяги раніше постачалися з Бразилії, Австралії, України та інших країн морськими маршрутами через Перську затоку.

Найбільш критичною для Ірану залишається залежність від імпорту кормових культур та рослинних олій. Країна майже повністю імпортує сою, соєвий шрот, кукурудзу та значну частину рослинних олій. За оцінками аналітиків, 95% кукурудзи для кормів надходить із Бразилії та України, а перебої з логістикою можуть вдарити по внутрішньому виробництву м’яса та молочної продукції.

Пшениця залишається базовим продуктом харчування Ірану, забезпечуючи до 45% калорій у раціоні населення. Залежність від імпорту пшениці коливається від 20% до 50% залежно від врожаю. Основними постачальниками є росія, Туреччина та ОАЕ через механізм реекспорту. Експерти попереджають, що за умов тривалих обмежень Іран уже до середини 2026 року може зіткнутися з дефіцитом зерна.

Одним із ключових альтернативних маршрутів постачання стає Каспійське море. Через порти Астрахані та Махачкали росія вже активізувала експорт зерна до Ірану. За оцінками учасників ринку, потенціал поставок через Каспій може зрости до 6 млн т зернових на рік. Крім того, Іран збільшує використання сухопутних маршрутів через Туркменістан, Казахстан та Китай, а частота контейнерних поїздів із китайського Сіаня до Тегерана суттєво зросла після початку блокади.

Втім, головною перешкодою для розширення аграрних поставок залишаються фінансові розрахунки. Експортери побоюються працювати з Іраном через проблеми з оплатою та накопичені борги. Аналітики вважають, що подальше збільшення експорту зерна, кукурудзи та шроту до Ірану залежатиме від того, чи зможе країна налагодити механізми міжнародних платежів, зокрема переказ юанів, отриманих від експорту енергоносіїв до Китаю.

Позначки:продовольча безпека, соєвий шрот, Іран, війна, рослинні олії, зерно, кукурудза, соя, пшениця