Експорт російської пшениці до Узбекистану у 2026/27 МР: чи означає це довгостроковий доступ до нового ринку збуту?

UkrAgroConsult

Автор статті:

Тетяна Шевель

Аналітик ринку зернових та олійних

Узбекистан планує збільшити імпорт російської пшениці, оскільки місцева борошномельна галузь, що розширюється, прагне підвищити прибутки на тлі можливого зниження цін на зерно. Для Узбекистану це означає посилення конкуренції між постачальниками з росії та Казахстану; для росії ж зростання експорту пшениці може покращити внутрішній баланс зерна — принаймні тимчасово. Однак логістичні обмеження, пов’язані з Каспійським регіоном, можуть стримувати обсяги торгівлі.

Попри збільшення обсягів внутрішнього врожаю, в Узбекистані все ще спостерігається дефіцит пшениці борошномельної якості.

Історично узбецькі борошномельні підприємства залежали від поставок як пшениці, так і борошна з Казахстану. Нині промислова політика Узбекистану спрямована на переорієнтацію імпорту з готового борошна на пшеницю для її подальшої переробки на вітчизняних підприємствах. Така стратегія дозволяє зберігати маржу від переробки, робочі місця та додану вартість усередині країни, а також зміцнює позиції Узбекистану як регіонального експортера борошна.

Конкуренція між Казахстаном і Росією. А якою є позиція Узбекистану? Знову ж таки, питання логістики. Падіння внутрішніх цін на пшеницю в Росії змушує шукати альтернативні напрямки для збуту цього зерна. Узбекистан може скористатися російськими пропозиціями двома способами: закупити зерно безпосередньо або використати ці пропозиції як важіль для переговорів із Казахстаном щодо зниження цін на пшеницю та покращення умов залізничних перевезень.

Узбекистан розглядає можливість імпорту до 500 тис. тонн російської пшениці через каспійські порти Астрахань і Махачкала. Цю пропозицію обговорювали Торгово-промислова палата Узбекистану та російський агрохолдинг «Степь». Запропонований обсяг становитиме лише близько 12,5% від прогнозованого імпорту пшениці до Узбекистану.

Зростання обсягів продажу російської пшениці до Узбекистану зумовлене блокуванням або високою вартістю російських експортних маршрутів, низькими внутрішніми цінами та прагненням Узбекистану знайти дешевшу сировину.

Проте Казахстан, імовірно, залишиться основним постачальником пшениці до Узбекистану, оскільки пряма залізнична логістика є простішою та більш передбачуваною.

Стаття доступна передплатникам аналітичного звіту «Чорне море і Дунай: зернові та олійні» від УкрАгроКонсалт.

Ви можете отримати зразок звіту та оформити передплату тут.

Будьте впевнені у своїй бізнес-стратегії з професійною аналітикою та прогнозами агроринку України та Чорноморського регіону.

Tags: Узбекистан, РФ, експорт, пшениця