Експорт російського зерна через Каспій стримують мала місткість суден та сезонні обмеження

Каспійський маршрут залишається обмеженим напрямком для експорту російського зерна через невелику вантажомісткість суден, мілководдя та сезонні обмеження судноплавства. На цьому напрямку використовують переважно судна типу «річка-море» місткістю 3–4 тис. тонн, тоді як через Новоросійськ зерно перевозять суднами місткістю близько 30 тис. тонн. Взимку активність перевезень на Каспії скорочується на 60–70%, а дефіцит флоту додатково обмежує експорт. На цьому тлі ставки фрахту зросли приблизно на 25% порівняно з минулим роком.

Попри логістичні труднощі, обсяги зернових перевезень каспійським напрямком зростають. У першому кварталі 2026 року через порти Астрахань та Оля пройшло 732,8 тис. тонн зерна. Річна пропускна спроможність Астрахані становить 3,5 млн тонн, Олі — 0,9 млн тонн. З урахуванням Махачкали та річкових перевезень загальний потенціал коридору оцінюється у 10–13 млн тонн на рік.

Водночас географічні обмеження Каспійського моря ускладнюють переорієнтацію російського зернового експорту. Маршрут не забезпечує прямого доступу до Єгипту та інших ринків Близького Сходу, які раніше закуповували близько 37% російської пшениці. Основним покупцем на каспійському напрямку залишається Іран, який із липня до вересня імпортував 531 тис. тонн кукурудзи, 467 тис. тонн ячменю та 192 тис. тонн пшениці.

Tags: експорт, зерно, Росія