Для країн Перської затоки змінилися критерії продовольчої безпеки

Ескалація напруженості навколо Ормузької протоки підвищує ризики для імпортерів зерна та продуктів харчування в регіоні, збільшуючи витрати на енергоносії, фрахт і страхування, а також посилюючи тиск на аграрні ланцюги постачання. Про це заявив д-р Садар Абдул Рашид, спеціаліст з управління ризиками та хеджування промислових секторів.

За його словами, перші канали передачі кризи на ринок сільгосптоварів проходять через енергію, фрахт та морське страхування, які швидше впливають на ланцюг постачання продуктів, ніж валютні або кредитні чинники. «Порушення через Ормузьку протоку спершу відображаються на енергії, фрахті та страхуванні, бо вони безпосередньо впливають на добрива, переробку, логістику, морські перевезення та кінцеву вартість продуктів», — пояснив д-р Рашид.

Для країн Ради співробітництва Перської затоки (GCC), що імпортують більшість продуктів харчування, криза змінює поняття продовольчої безпеки: тепер важливішим стає не лише глобальна наявність товарів, а й гарантована доставка за передбачуваною вартістю. «Урядам і покупцям слід думати про резерви основних продуктів, диверсифіковані транспортні маршрути, гнучкі контракти та достатні буфери ключових ресурсів, таких як добрива, паливо та пакувальні матеріали», — додав він.

Д-р Рашид також зазначив, що «премія війни», яку зараз бачимо у цінах на пшеницю та олії, є частиною ширшого шоку для логістики та витрат. Якщо маршрути через Ормузьку протоку залишатимуться нестабільними, покупці зіткнуться з вищими тарифами на фрахт, зростанням страхових премій, подорожчанням палива, заторами у портах і потенційними штрафами за простій суден, що здорожчить кінцеву вартість зерна та олійних культур.

Крім того, наслідки можуть поширитися й на постачання добрив та енергетичних ресурсів, таких як аміак, сечовина та зріджений газ, що додатково вплине на ціни у сільському господарстві. «Ризик зростає через одночасний тиск на маршрути Червоного моря, що створює ефект “двох вузьких місць” для регіональних покупців. До стабілізації обох коридорів витрати на ланцюги постачання залишатимуться високими», — підкреслив експерт.

Щоб зменшити ризики для споживачів, д-р Рашид радить урядам використовувати буферні запаси, контрольовані тендери та механізми регульованих роздрібних цін. Приватним компаніям він рекомендує дотримуватися стратегії хеджування, уникати панічних закупівель та рішень під впливом заголовків новин. Також слід уважно стежити за обсягами транзиту танкерів через Ормузьку протоку, змінами страхових зон, тарифами на фрахт і швидкістю постачань добрив та аміаку.

Позначки:ОАЕ, Саудівська Аравія, Бахрейн, Катар, Кувейт, Оман, Близький Схід, продовольча безпека