Державні компанії Китаю закуповують сою зі США, приватні трейдери орієнтуються на Бразилію

Китайська модель імпорту сої демонструє складнішу структуру, ніж зазвичай вважається на ринку. Державні компанії переважно виконують політичні зобов’язання щодо закупівель у США, тоді як приватні переробники та міжнародні трейдери продовжують орієнтуватися на бразильську сою.

За даними аналітиків, державні структури, зокрема Sinograin та COFCO, фактично відповідають за виконання закупівель американської сої. У 2026 році всі 8,38 млн тонн імпорту сої зі США були оформлені компаніями, зареєстрованими в Пекіні, що вказує на централізовану роль державного сектору в цих операціях.

Водночас імпорт бразильської сої здійснюється переважно приватними та змішаними компаніями, розташованими в різних провінціях Китаю. За даними митної статистики Китаю, імпорт бразильської сої у січні–травні 2026 року становив 22,68 млн тонн, що відображає розвинену мережу переробних підприємств і логістичних ланцюгів уздовж узбережжя та у внутрішніх регіонах.

Аналітики зазначають, що така структура фактично створює «подвійний ринок»: державні компанії концентруються на виконанні політичних домовленостей щодо США, тоді як приватний сектор працює в комерційній логіці та забезпечує основний потік бразильської сої для переробки.

На цьому тлі ринок уважно стежить за тим, чи зможе Китай виконати ширше зобов’язання щодо закупівлі 25 млн тонн американської сої у 2026 році. Однак експерти сумніваються у реалістичності цього плану через логістичні обмеження, відсутність чіткого механізму контролю та залежність приватного сектору від цінових стимулів і тарифної політики.

Позначки:Китай, соя, США, Бразилія