Чи вистачить Казахстану зерна та борошна?
Представники зернопереробної галузі б’ють на сполох — після заборони експорту російської пшениці вони залишилися без доступної сировини. Ситуація на ринку останнім часом видається критичною. Ще до конфлікту між Росією та Україною казахстанські зернопереробники нарікали на пріоритети, що встановилися у вітчизняному сільському господарстві: сировина величезними обсягами йшла на експорт, тоді як переробка поступово йшла в мінус. Водночас чиновники на всіх рівнях вимагали від бізнесу прийнятних цін на товари, не вникаючи в реальний стан галузі. Тепер, коли Росія закрила свої кордони для вивезення низки найменувань продукції, у тому числі й пшениці, криза лише загострилася, повідомляє inbusiness.kz.
За словами переробників, останнім часом закупівля російської пшениці була необхідною мірою, оскільки вона була дешевшою за казахстанську. А це означає, що, маючи більш доступну сировину, можна було тримати на нормальному рівні ціни на борошно і, відповідно, хліб. Тому обмеження росіянами експорту має пряме впливом геть казахстанський ринок. Він тут же ”стріпнувся”: ціни на сировину швидко і впевнено поповзли вгору. ”Тепер же, із забороною на імпорт російського зерна, вітчизняні сільгосптоваровиробники без стримувального фактора пішли на різке підвищення ціни. Повсюдно за останній тиждень ціна пшениці зросла на 15 тисяч тенге за тонну. Мало того, всі як один в очікуванні подальшого зростання цін. ”Чекаємо 150” – гасло сьогоднішньої ситуації.
Ажіотажний попит на імпорт зерна з нашої країни також сприятиме зростанню цін на внутрішньому ринку. Якщо це справді так, то неминуче зростання цін на всю лінійку соціально значущих продуктів харчування, що насправді вкрай небажано”, – озвучив свою точку зору на ситуацію президент Союзу зернопереробників Казахстану Євген Ган.
Проблема борошномелів Борошномели зіштовхнулися із ситуацією, коли працювати потрібно в максимально стресових умовах. З одного боку – сільгосптоваровиробник, який прагне отримати гідну оплату за свою працю. А з іншого боку – споживач, який ніяк не може зрозуміти, чому в країні, яка продає мільйони тонн зерна за кордон, ціни на продукти неухильно зростають, зазначають у союзі. І наполягають, що вже зараз влада повинна вживати заходів.
Офіційні статистичні дані рідко коли схильні до того, щоб їм вірити. А власний професійний світогляд дає розуміння того, що зерна Казахстану, можливо, надовго і не вистачить, а то й обмежити його експорт. Пропозиції від бізнесу та непробивна логіка чиновника ”Для цього вважаємо за необхідне вжити тимчасових заходів щодо обмеження експорту зерна пшениці із запровадженням щомісячної квоти на рівні середньостатистичних обсягів експорту зерна за останні три роки на період до 31 серпня ц.р. Також вважаємо за необхідне для стримування цін на соціально значущі товари запровадити тимчасове експортне мито при експорті зерна у розмірі 50 доларів США на тонну з обов’язковою умовою повернення зазначених коштів власникам зерна, що здали зерно на внутрішню переробку”, – пропонують у Спілці зернопереробників Казахстану.
Пізніше на веб-сайті міністерства сільського господарства РК з’явилася інформація про те, як ситуацію бачать чиновники. А бачать її вони зовсім інакше. Дані про нестачу зерна для борошна у відомстві назвали недостовірними. Представників галузі, які намагаються донести свої проблеми (чи все-таки наші спільні?) до широких мас у мінсільгоспі охарактеризували як несумлінних учасників ринку, через які й вибухнув ажіотаж на ринку пшениці. Мовляв, це не що інше, як спроба тиснути на ринок і прямий прояв недобросовісної конкуренції. Далі, за своєю логікою, профільне міністерство дає зрозуміти, що в втраті російської сировини немає нічого страшного. Тепер контракти можна спокійно укладати із вітчизняними фермерами. ”МСХ РК повідомляє, що у внутрішньому ринку є необхідний обсяг сировини, здатний замінити привізне.
У республіці є 7,4 млн. тонн пшениці. Для повного забезпечення потреб країни (посівні потреби, корми, продовольче споживання і промислова переробка) потрібно 3,7 млн тонн пшениці, включаючи обсяги РФ, що заміщуються. Таким чином, наявні запаси покривають дворічну потребу країни в пшениці”, – впевнено рапортують у мінсільгоспі. Чиновники радять учасникам ринку не нагнітати обстановку, використовуючи поточну ситуацію для отримання надприбутку. І наголошують, що питання продовольчої безпеки на контролі. Впевненість держорганів, щоправда, стурбованим підприємцям, здається, так і не передалася.
Представники борошномельної галузі нам розповіли: у період різкого зростання цін на вітчизняну пшеницю вони взялися за обдзвон селянських господарств, сподіваючись встигнути відносно вигідно законтрактуватися. Але, наприклад, у СКО з кількох десятків фермерів пшениця була лише у парочки. І то продавати переробникам вони її не поспішали. Причини притримати сировину вони мали суттєві – за лічені дні зерно зросло в ціні з 115 тис. до 130 тис. тенге. Пізніше вартість сягнула і 140 тис. за тонну. А це означає, якщо почекати ще небагато, урожай вдасться продати ще вигідніше. У результаті ціни на хліб у магазинах вже починають неприємно дивувати простих покупців.
Читайте також
Україна готова допомогти Сирії з недопущенням продовольчої кризи, – Зеленський
Приєднуйтесь за РАННІМ ТАРИФОМ – 22 Міжнародна конференція BLACK SEA GRAIN.E...
АГРОТРЕЙД вперше експортував пшеницю до Бангладеш
Скасовано Наказ №19 Одеської ОВА від 18.08.2023 року про регулювання експорту зерн...
У Німеччині запустять промислове виробництво клітинного культивованого молока
Напишіть нам
Наш менеджер зв'яжеться з Вами найближчим часом