Чорне море стало головним фактором ризику для світового ринку пшениці

Українські атаки на російську морську логістику в Азовському морі почали безпосередньо впливати на світову торгівлю зерном. Після серії ударів росія була змушена тимчасово призупинити рух через Донсько-Азовський канал і Керченську протоку, що суттєво обмежило використання одного з ключових маршрутів експорту аграрної продукції.

У відповідь росія посилила атаки на українські порти Одеської області, через які проходить понад 90% українського експорту зерна та рослинних олій. Унаслідок ударів уже призупинили роботу окремі великі термінали, а частина трейдерів тимчасово згорнула закупівлі для глибоководних портів. Побоювання щодо можливого скорочення поставок уже позначилися на біржових котируваннях пшениці.

Водночас українська операція вже вийшла за межі Азовського моря. Сили безпілотних систем повідомили про удари по російських суднах у Чорному морі, зокрема по танкерах тіньового флоту. Таким чином, ризики поступово поширюються і на основні чорноморські маршрути, через які росія експортує значну частину зерна, рослинних олій та нафтопродуктів.

За прогнозом FAS USDA на 2026/27 МР, росія може забезпечити понад 20% світового експорту пшениці, тоді як частка України становитиме близько 7%. Разом дві країни забезпечують майже 30% світового експорту пшениці, тому будь-які перебої в роботі чорноморської логістики швидко відображаються на світовому ринку.

Близько 90% російського морського експорту зерна проходить через порти Азово-Чорноморського басейну. Приблизно чверть експорту пшениці забезпечують порти Азовського моря, тоді як основні обсяги відвантажуються через глибоководні чорноморські порти — Новоросійськ, Тамань і Туапсе. Саме тому поширення українських ударів з Азовського на Чорне море суттєво підвищує ризики для всієї експортної логістики росії. У період пікового вивезення нового врожаю переорієнтувати ці потоки на інші маршрути буде вкрай складно через обмежену пропускну спроможність портової та залізничної інфраструктури.

Значення Чорного моря для світового ринку пшениці можна порівняти з роллю Перської затоки для ринку нафти. Якщо перебої в роботі азовських і чорноморських маршрутів збережуться, втрати російських експортерів можуть обчислюватися мільярдами доларів, а світові ціни на зерно залишатимуться під тиском логістичних ризиків.

Таким чином, загострення протистояння в Азовському та Чорному морях створює ризики для експорту двох найбільших постачальників пшениці з Чорноморського регіону. Подальше поширення атак на судна, порти та логістичні маршрути може посилити волатильність світових цін і створити додаткові ризики для країн, які залежать від імпорту чорноморського зерна.