Чорне море накопичує зерновий надлишок, який може обвалити світові ціни після відкриття портів

У Чорноморському регіоні формується значний надлишок зерна, який поки не може потрапити на світовий ринок через обмеження морського експорту з України та росії. Це створює незвичну ситуацію: всередині країн-виробників накопичуються запаси та знижується вартість зерна, тоді як на міжнародному ринку обмежена доступність чорноморської продукції підтримує ціни. Однак у разі відновлення судноплавства накопичені обсяги можуть швидко вийти на зовнішні ринки, спричинивши різке посилення конкуренції та падіння світових котирувань.

Масштаби накопичення зерна зростають. За оцінками, представленими на семінарі IFPRI–AMIS, сукупний експорт пшениці з України та росії у липні–вересні 2026 року був на 6,5 млн тонн меншим, ніж за аналогічний період минулого року. Якщо проблеми із судноплавством збережуться, до кінця жовтня відставання може збільшитися до 10,2 млн тонн. Частина зерна перенаправляється через Дунай, залізницю та балтійські порти, однак ці маршрути дорожчі й не здатні повністю замінити потужності Чорного моря.

Особливо гостро проблема проявляється на внутрішніх ринках. В Україні обмеження експорту збільшують навантаження на зерносховища та витрати на логістику, змушуючи аграріїв погоджуватися на нижчі закупівельні ціни. У росії ситуацію ускладнює великий врожай, який у 2026 році може досягти 140 млн тонн. Через порушення роботи портів Азово-Чорноморського басейну зерно накопичується в регіонах виробництва, а ціни на пшеницю в окремих районах півдня суттєво знизилися. Таким чином, великий врожай, який за нормальних умов забезпечував би значні експортні доходи, перетворюється на фінансовий тягар для виробників.

Водночас нинішня ситуація може виявитися тимчасовою. Інвестиційна компанія Dragon Capital припускає, що вже у 2027 році Україна зможе відновити морський експорт зерна завдяки дипломатичній домовленості, подібній до зернового коридору 2022–2023 років. Відновлення безпечного судноплавства також могло б полегшити експорт із російських портів. Якщо обидві країни отримають можливість активніше вивозити накопичені запаси, світовий ринок може зіткнутися з різким збільшенням пропозиції чорноморської пшениці. Особливо сильним ціновий тиск може бути в разі одночасного виходу великих партій зерна на ринки Близького Сходу, Північної Африки та Азії.

Таким чином, головний ризик для світового зернового ринку полягає не лише у тривалій блокаді Чорного моря, а й у можливих наслідках її завершення. Сьогодні обмеження експорту стримують світову пропозицію, але водночас формують запаси, які згодом можуть посилити тиск на ціни. Якщо морські маршрути відкриються після кількох місяців накопичення зерна, імпортери отримають додаткові можливості для закупівель, тоді як експортери будуть змушені активніше конкурувати за покупців. У такому сценарії відновлення зернового коридору може стати не лише логістичним проривом, а й початком нового періоду зниження світових цін на пшеницю.

Tags: зерно, Чорноморський регіон, пшениця, ціни, війна