Біо-LNG майже втричі дорожчий за традиційне суднове паливо

Вартість альтернативних видів палива для морського транспорту залишається значно вищою порівняно з традиційним судновим пальним, що створює додаткові економічні бар’єри для декарбонізації світового судноплавства. За даними Platts, у жовтні 2026 року середня ціна суднового мазуту з вмістом сірки 0,5% у Роттердамі становила $17,90 за гігаджоуль (ГДж), тоді як скраплений природний газ (LNG) коштував $28,78/ГДж, а біо-LNG — $51,71/ГДж.

Таким чином, LNG був приблизно на 61% дорожчим за традиційне суднове паливо, а біо-LNG — майже у 2,9 раза. Різниця у вартості між звичайним LNG та його біологічним аналогом також залишалася суттєвою: біо-LNG коштував майже на 80% дорожче. Такий ціновий розрив ускладнює перехід судноплавних компаній на альтернативні види палива без додаткових економічних стимулів.

Питання вартості суднового палива набуває особливої актуальності на тлі переговорів Міжнародної морської організації (IMO) щодо нових екологічних стандартів. Запропонований механізм Net-Zero Framework передбачає запровадження з 2028 року обов’язкових платежів за викиди парникових газів із суден, що має стимулювати використання низьковуглецевого палива. Однак ухвалення документа було відкладено через розбіжності між країнами, а остаточне погодження правил може відбутися лише у 2027 році.

США виступають проти запровадження обов’язкових вуглецевих платежів для морських перевізників. За оцінками американської сторони, запропонований механізм може збільшити щорічні витрати світової судноплавної галузі на $53–265 млрд. У Вашингтоні побоюються, що додаткові витрати судновласників зрештою будуть перекладені на вантажовідправників та кінцевих споживачів через подорожчання морських перевезень. Водночас США допускають використання LNG та біо-LNG як перспективних альтернатив традиційному судновому паливу.

Для міжнародної торгівлі зерном, олійними культурами та рослинними оліями зміна вартості суднового палива має важливе значення, оскільки паливні витрати є однією зі складових морського фрахту. Масовий перехід на дорожчі альтернативні види палива без компенсаційних механізмів може посилити тиск на логістичні витрати аграрних експортерів та імпортерів. Подальша динаміка залежатиме від рішень IMO, розвитку інфраструктури для альтернативного палива та скорочення різниці в цінах між традиційними й низьковуглецевими енергоносіями.

Tags: морське біопаливо, суднове паливо