Альтернативні маршрути покривають лише чверть експортного потенціалу російського зерна

Альтернативні маршрути здатні забезпечити лише близько чверті сезонного експортного потенціалу російського зерна в умовах проблем із відвантаженнями через Чорне море. Сукупні можливості Балтійського, Каспійського та інших альтернативних напрямків оцінюються у 10,75–12,25 млн тонн, або 23–26% від потенційних 44–45 млн тонн експорту за сезон.

Основним альтернативним напрямком залишається Балтика. Потужності порту Висоцьк оцінюються у 1,1 млн тонн, Санкт-Петербурга — у 0,15 млн тонн. Додатково у IV кварталі 2026 року заплановано введення нового термінала «Технотранс» потужністю 4 млн тонн на рік, однак навіть з урахуванням розширення інфраструктури можливості балтійського напрямку залишаються значно нижчими за обсяги, які традиційно відвантажувалися через південні порти.

Водночас переорієнтація зерна через Балтику суттєво дорожча за традиційний чорноморський маршрут. Пшениця з протеїном 12,5% у Висоцьку оцінювалася приблизно у $250–260/т FOB проти близько $212/т у чорноморських портах. Таким чином, використання балтійського напрямку може збільшувати логістичні витрати приблизно на $40–50/т.

Додаткові потужності створюються і на Каспії, де заявлено введення близько 1,5 млн тонн нових можливостей для перевалки. Однак Каспійський напрямок має обмежену пропускну спроможність і значною мірою орієнтований на поставки до Ірану. Подальше нарощування експорту цим маршрутом потребуватиме відповідних портових і залізничних потужностей.

Повне блокування Чорноморського басейну, за оцінками, може призвести до втрати 30–35 млн тонн експортного потенціалу російської пшениці. Такий обсяг еквівалентний приблизно 15% світової торгівлі пшеницею, тому тривалі обмеження чорноморських поставок можуть мати помітний вплив не лише на внутрішній ринок росії, а й на світовий баланс зерна.

За наявних потужностей повністю компенсувати скорочення експорту через південні порти у 2026 році технічно неможливо. У разі тривалих проблем із чорноморськими відвантаженнями значна частина російського експортного потенціалу може залишитися нереалізованою, тоді як перенаправлення зерна через альтернативні маршрути супроводжуватиметься вищими логістичними витратами.

Tags: експорт, зерно, пшениця, Росія