Альтернативних шляхів недостатньо: У Туреччині наполягають на відновленні “зернового коридору”
Альтернативні шляхи вивезення зерна з України, зокрема через річкові порти на Дунаї, не можуть замінити “Чорноморську зернову ініціативу”, тому її роботу потрібно терміново відновити. Про це президент Ради із зовнішньоекономічних зв’язків Туреччини (DEIK) Рушен Четін заявив у інтерв’ю Bloomberg.
“Після закриття зернового коридору спостерігається інтенсивний трафік, оскільки всі судна зосереджуються біля Ізмаїла, Рені та Кілії – у портах, пов’язаних з гирлами річки Дунай. Звідси немає відправлення великими кораблями до Африки чи Китаю. Терміново потрібно знову досягти угоди щодо зернового коридору”, – сказав очільник DEIK.
Коментуючи ситуацію з обстрілом Росією турецького суховантажного судна “Сукра Окан”, яке прямувало до порту Ізмаїла, Четін нагадав, що внаслідок інциденту жертв не було.
“З іншого боку, вони (російська сторона, – ред.) зробили заяву в тому сенсі, що кожен із кораблів, що прибувають, які прямують до України, може нести військові боєприпаси, оскільки і українська сторона, і російська сторона перебувають в умовах бойових дій. Така загроза виникла вперше, вона може повторитися. Ви маєте бути обережними”, – порадив Четін.
За його інформацією, після закриття зернового коридору на морі спостерігається інтенсивний рух, усі шляхи переповнені з боку Ізмаїла, Рені та Клії у портах, пов’язаних з гирлами Дунаю.
Відповідаючи на питання щодо перспектив транспортування української сільгосппродукції альтернативними маршрутами, крім маршруту “зернового коридору”, Четін висловив упевненість, що це неможливо.
“Це неможливо. Оскільки це річкові порти, в них не можуть заходити великі судна, тому що в них глибина до певних метрів. Звідси немає відправлення великими кораблями до Африки чи Китаю. Потрібно терміново укласти нову угоду щодо “зернового коридору”, – наголосив він.
Президент DEIK підкреслив, що невизначеність з експортом української агропродукції впливає на економіку, що “зачіпає країни Чорного моря, це зачіпає Європу”.
Як повідомлялося, в ніч на 2 серпня Росія атакувала українські порти на Дунаї, пошкоджень та руйнувань зазнали елеватор, зернові ангари, резервуари одного з вантажних терміналів, виробничі, складські та адміністративні приміщення. Крім того, суттєвих руйнувань зазнала триповерхова будівля “Морвокзалу” в Ізмаїлі та офіс “Українського дунайського пароплавства”. Внаслідок цього кількість заходів суден в українські порти на Дунаї впала у 2-5 разів.
У відповідь Україна атакувала дронами порт Новоросійська. Зокрема, надводні безпілотники уразили російський десантний корабель “Оленегорский горняк” у бухті Новоросійська, а також великий нафтовий танкер РФ “SIG” у Керченській протоці, який транспортував паливо для російських військ.
Після цього Україна оголосила про військову загрозу для судноплавання в акваторії низки російських портів на Чорному морі.
13 серпня у Міноборони РФ заявили, що турецьке суховантажне судно Sukru Okan під прапором Палау, що прямувало в порт “Ізмаїл” (Одеська обл.), не відреагувало на вимогу російських військових про примусову зупинку для огляду. Псля цього російський бойовий корабель “відкрив попереджувальний вогонь з автоматичної стрілецької зброї”, а з вертольота на суховантажне судно висадилася група російських військових. Після завершення примусового огляду судно відпустили, однак воно змінило курс і наразі зупинилося в одному з румунських портів. У Міноборони Туреччини розпочали розслідування цього інциденту.
Читайте також
На експорті масла Україна за 11 місяців заробила на 16,7% більше
Українські порти обробили понад 90 млн т вантажів з початку року
Казахстан високо оцінив ефективність запровадження експортного мита на соняшник
НБУ через інфляцію підвищив облікову ставку з 13% до 13,5%
Приєднуйтесь за РАННІМ ТАРИФОМ – 22 Міжнародна конференція BLACK SEA GRAIN.E...
Напишіть нам
Наш менеджер зв'яжеться з Вами найближчим часом