Зниження ставки ПДВ: непростий вибір для виробників

UkrAgroConsult

Автори статей:

Олександр Вонсович

Кандидат політичних наук, керівник проектів і програм

25 лютого 2021 року набрав чинності Закон №1115-IX про зниження ставки ПДВ з 20% до 14% при постачанні на території України, експорті та ввезенні в Україну окремих видів сільгосппродукції.

Велика частина цих товарів – або є ключовими складовими аграрного експорту (пшениця, жито, кукурудза, ячмінь, овес, соняшник, ріпак, льон, соя), або є сировиною для товарів. У будь-якому випадку, експорт товарів, на які знижено ПДВ, забезпечує нашій країні провідні місця на світових аграрних ринках.

Думки учасників аграрного ринку з приводу цього закону досить суперечливі. Одні стверджують, що зниження ПДВ вплине на зниження цін на готову продукцію, інші впевнені в зворотному. Одна частина вважає, що оборотних коштів у аграріїв стане менше, інша не розцінює таке твердження як обгрунтоване. Більшість учасників ринку впевнене в тому, що нововведення не очистить зерновий ринок від «скруток» і «схем», хоча деякі припускають, що певне «очищення» відбудеться. Велика частина впевнена в тому, що в перший місяць дії нової ставки ПДВ не уникнути проблем з адмініструванням ПДВ, так як уряд із запізненням розробляє механізми реалізації тих чи інших положень.

Коментар і прогноз від УкрАгроКонсалт. Одним з основних стимулів для зниження ПДВ на сировинні товари є висновок товарів з тіні, скорочення продажів товару за готівку. Логіка така: виробник набуває матеріально-технічні ресурси з 20% ПДВ, і щоб погасити податковий кредит офіційно продає за безготівковим розрахунком певну кількість товару. Оскільки тепер ПДВ на товар буде нижче, відповідно продати його офіційно треба буде більше. Наскільки спрацює ця схема поки незрозуміло.

Однак наступні чинники очевидні вже зараз:

– плюс для переробки з подальшим експортом. Підприємство купує сировину за цінами, що включають 14% ПДВ, а відшкодування від експорту продукції отримує виходячи з 20%;

– відносно нейтрально для експортерів сировини з деякими плюсами, оскільки менше грошей заморожується до отримання відшкодування експортного ПДВ;

– негативний вплив на дохідну частину бюджету буде надавати тимчасовий розрив між періодом зниження ставки ПДВ при оподаткуванні операцій з поставки певних видів сільгосппродукції і періодом зменшення обсягів бюджетного відшкодування ПДВ експортерам такої продукції. Причому такий розрив – між періодом недонадходження сум ПДВ до бюджету від сільгосппідприємств і економії ПДВ-відшкодування експортерам сільгосппродукції – може досягати трьох і більше місяців;

– мінус для виробників зерна, оскільки техніку та інші МТР вони закуповують з 20% ПДВ, а за свою продукцію отримують ціну з 14% ПДВ. Також незадоволені промислові підприємства, які продають продукти переробки на внутрішньому ринку, оскільки різниця в 6 п.п. на сировину і їх продукцію лягає на їхні плечі, а відшкодування ПДВ вони не отримують.

Відзначимо також, що за словами лобістів закону, зниження ПДВ покликане зменшити ціни на продукти харчування на внутрішньому ринку. Однак такий наслідок нам здається малоймовірним, оскільки в ціну продуктів харчування закладено безліч інших складових. Наприклад, навіть якщо внутрішня ціна на пшеницю трохи знизиться в результаті зменшення ПДВ, то в структурі собівартості хліба збільшиться частка вартості електрики, води, жирів і т.д, ціни на які не знижуються.

Цікаві також наслідки для безпосереднього сільгоспвиробника, який, як згадувалося вище, купує МТР з колишнім ПДВ, а продає продукцію з меншим ПДВ, тобто недоотримує кошти. В 2021 році наслідки можуть бути непомітними, так як ціни на зерно найвищі за попередні 5-6 років, і виручка з надлишком покриває витрати. У 2022 році ціновий тренд може змінитися, що негативно позначиться на рівні прибутковості. В такому випадку різниця в ставці може стати критично важливою, оскільки негативно позначиться на і без того невисокі доходи.

На жаль, наскільки «поганий» або «хороший» Закон про зниження ставки ПДВ до 14% покаже тільки час і його практична імплементація. Важливим моментом є те, чи зможе цей Закон вписатися в поточну ситуацію на аграрному ринку і враховувати всі його правила і специфіку. Це дуже важливий аспект і від нього залежить дуже багато.

Джерело: Державна казнчейська служба України, розрахунок: УкрАгроКонсалт

УкрАгроКонсалт

Позначки:Україна, економіка, НДС