Зерно в росії дешевшає нижче собівартості через фактичну зупинку чорноморського експорту

Проблеми з відвантаженням зерна через порти Азово-Чорноморського басейну дедалі сильніше тиснуть на внутрішній ринок росії. Закупівельні ціни на пшеницю та ячмінь продовжують знижуватися і в низці регіонів уже опустилися нижче собівартості виробництва. Російські трейдери при цьому говорять про високу невизначеність і в окремих випадках фактично призупиняють закупівлі, оскільки не розуміють, за якою ціною та якими маршрутами зможуть реалізувати зерно.

Найсильніше ситуація позначається на півдні росії, який традиційно орієнтований на чорноморський експорт. Після атак на Новоросійськ зупинили роботу три великі глибоководні зернові термінали — НЗТ і НКХП і КСК. Одночасно з перебоями в роботі портів різко зросла вартість фрахту, що додатково погіршило економіку експорту.

У результаті експортний канал, який зазвичай забирав значну частину пропозиції нового врожаю, перестав нормально працювати саме в період активних жнив. За оцінками «СовЕкона», пшениця 3 класу подешевшала до 11,5 тис. руб./т, 4 класу — до 11 тис. руб./т, 5 класу — до 10 тис. руб./т, а ячмінь — до 9,7 тис. руб./т. Це найнижчі рівні з травня 2024 року. Водночас представники аграріїв оцінюють собівартість пшениці приблизно у 14–17 тис. руб./т, тобто частина виробників уже змушена продавати зерно зі збитком.

На тлі невизначеності з експортом активність трейдерів на півдні росії різко знизилася. Частина покупців не поспішає укладати нові угоди, оскільки через проблеми з портами та подорожчання фрахту складно оцінити подальшу експортну ціну зерна. Тиск при цьому поширюється вже не лише на пшеницю: дешевшають й інші культури, а аграрії за можливості відкладають продажі, сподіваючись на покращення ситуації з експортом.

Однак швидке відновлення відвантажень залишається під питанням. росія відкинула можливість перемир’я в Чорному морі та не бачить сенсу у відновленні зернової угоди, тоді як атаки на портову інфраструктуру і торговельні судна продовжуються. Наразі понад 90% російських зернових експортних потужностей в Азово-Чорноморському басейні виведено з роботи, а проблеми із судноплавством змушують переносити або скасовувати частину поставок.

Якщо така ситуація затягнеться, російському ринку доведеться дедалі більше накопичувати зерно всередині країни саме в період надходження нового врожаю. Швидко перенаправити чорноморські обсяги через Балтику, Каспій або залізницю неможливо без суттєвого збільшення логістичних витрат. За відсутності повноцінного експортного каналу надлишкова пропозиція може продовжити тиснути на закупівельні ціни та погіршувати маржу виробників.

Позначки:експорт, зерно, Росія