ЄС імпортуватиме українське зерно

Єврокомісія пропонує вжити для цього термінові заходи і обіцяє виплатити фінансову допомогу п’яти країнам ЄС.

Переговори про розблокування імпорту української аграрної продукції до ЄС між Україною, Польщею, Словаччиною, Угорщиною, Румунією, Болгарією та Єврокомісією тривають. ЄС запропонував пакет фінансової допомоги п’яти країнам-сусідам України в обмін на скасування обмежувальних заходів щодо українських сільськогосподарських товарів.

Про це повідомив віцепрезидент Єврокомісії Валдіс Домбровскіс після зустрічі  із представниками України та п’яти країн-членів ЄС, які зіткнулися із проблемами надлишкового імпорту українського зерна, через що чотири з них — Польща, Угорщина, Словаччина та Болгарія — ухвалили рішення про призупинення імпорту української агропродукції.

«Запропонований Єврокомісією пакет ці країни отримають за умови скасування своїх односторонніх заходів», — наголосив Валдіс Домбровскіс. За його словами, Єврокомісія розуміє важливість швидкого застосування спільного підходу ЄС, а не односторонніх рішень, які можуть призвести до виникнення нових численних заборон, котрі поставлять під загрозу внутрішній європейський ринок.

Тим часом Київ і Варшава під час двосторонніх консультацій вже домовилися поновити імпорт української агропродукції через територію Польщі.

«Нам вдалося знайти механізми, аби гарантувати, що жодна тонна українського зерна не залишалася в Польщі, а  агропродукцію везли через Польщу далі в Європу або польські порти на Балтійському морі», — заявив міністр АПК Польщі Роберт Телус на пресконференції після переговорів з українськими офіційними особами у Варшаві.

Міністр аграрної політики та продовольства України Микола Сольський під час брифінгу для журналістів підтвердив, що транзит української сільськогосподарської продукції через Польщу буде відновлено. Він пояснив, що до транзиту через свою територію Польща застосовуватиме додатковий контроль. За даними Мінагрополітики, суходолом найбільше української продукції (приблизно 80%) транспортують транзитом через Румунію, на другому місці Польща — 10%, а найменший транзит здійснюють через Угорщину — 5—6% і Словаччину — 1,5%.

Як пояснили під час брифінгу у Брюсселі високопосадовці Єврокомісії, Євросоюз не має наміру припиняти імпорт агропродукції з України й готовий фінансово підтримати ті країни, які зіткнулися із проблемами надлишку українського зерна. Брюссель хоче гарантувати транзит сільськогосподарських товарів до третіх країн.

Серед екстрених заходів, які пропонує ЄС для захисту фермерів із сусідніх з Україною країн, такі: сільськогосподарські продукти можна буде провозити територією Польщі, Словаччини, Румунії, Угорщини та Болгарії лише транзитом, а продавати вже в інших країнах ЄС або третіх державах. Про поновлення мит на український імпорт не йдеться, наголосили учасники брифінгу, бо Єврокомісія має намір продовжити безмитний режим для України ще на рік.

Термінові заходи, які пропонує Єврокомісія, запровадять на рівні ЄС. Тож заборона на імпорт української агропродукції, яку в односторонньому порядку ввели Варшава, Будапешт, Братислава і Софія, підлягатимуть скасуванню. Термінові заходи стосуватимуться чотирьох видів зернових з України: пшениці, кормової кукурудзи, соняшникового насіння та ріпаку. У Єврокомісії не бачать підстав застосовувати ці заходи до інших видів сільськогосподарської продукції з України, але мають намір провести розслідування.

Термінові заходи будуть чинними, як очікують, до кінця червня. У Єврокомісії вважають, що саме стільки часу знадобиться, щоб усю агропродукцію з України, яка накопичилася на складах п’яти сусідніх з нею країн, розпродати. Контролювати дотримання нових правил пропонують за допомогою електронного опечатування контейнерів.

Уряди п’яти країн ЄС вирішили припинити імпорт українських зернових після масових протестів місцевих фермерів, які вимагали захистити внутрішній ринок, оскільки наплив сільськогосподарської продукції з України призвів до стрімкого падіння закупівельних цін. Наприклад, 2021 року Польща імпортувала з України приблизно 3 тисячі тонн пшениці. 2022-го цей показник становив уже 500 тисяч тонн. Кукурудзи — приблизно 6 тисяч тонн 2021 року і майже 2 мільйони тонн 2022-го. Тому серед заходів для врегулювання цієї ситуації Єврокомісія обіцяє надати п’ятьом країнам ЄС другий пакет фінансової допомоги в сумі 100 мільйонів євро.

Чому українське зерно, яке мали імпортувати через сусідні країни ЄС лише транзитом і вивозити далі для експорту у треті країни, в таких великих обсягах опинилося на складах Польщі, Румунії, Болгарії, Словаччини та Угорщини?

У Єврокомісії пояснюють цю ситуацію кількома причинами. По-перше, останніми місяцями угода про зерновий коридор між Туреччиною, росією та ООН для розблокування експорту українського зерна не працювала належно. Тому, за словами високопоставленого чиновника ЄК, найважливішим завданням нині має стати забезпечення всіма можливими способами транзиту української сільськогосподарської продукції територією ЄС.

По-друге, зберігати українське зерно на складах країн ЄС було «дешевше для бізнесу», пояснили в Єврокомісії. Річ у тім, що ціна транспортування українського зерна доволі висока, вона становить майже 40% його кінцевої ціни, хоч нормальний показник вартості перевезення має бути не більш як 10%.

«На світовому ринку це не дає змоги українському зерну конкурувати з набагато дешевшим російським», — пояснили європейські чиновники. Щоб знизити ці витрати, необхідно найближчим часом удосконалити транспортну інфраструктуру до морських портів країн ЄС і наростити обсяги перевезення Дунаєм, через який транспортують майже половину експортного зерна з України.

Позначки:ЄС, зерна, пшениці, аграрної продукції, імпорту, ріпаку, Україною, Єврокомісія, заходи, Польщею, Словаччиною, Угорщиною, Румунією, Болгарією, кормової кукурудзи, соняшникового насіння, транзит