Якість української борошномельної пшениці повернулася до довоєнного рівня

Якість української пшениці відновилася до довоєнних показників, а врожай 2026 року забезпечує достатню кількість високоякісного зерна для потреб внутрішньої переробки. Про це заявив директор спілки «Борошномели України» Родіон Рибчинський за результатами дослідження якості пшениці врожаїв 2020–2025 років. У межах аналізу фахівці перевірили понад 15 тис. зразків зерна за показниками якості та безпеки, зокрема вмістом протеїну, клейковини, мікотоксинів, важких металів і пестицидів.

За результатами дослідження, у 2025 році середня натура пшениці становила 78,2 кг/гл, вміст протеїну в сухій речовині — 12,4%, а вологої клейковини — 27,6%. Для порівняння, у 2024 році частка вологої клейковини становила 25,7%. Покращення цих характеристик свідчить про поступове відновлення якості зерна після суттєвого погіршення в перші роки повномасштабної війни.

Найбільше зниження якості пшениці спостерігалося у 2023 році. Основними причинами стали скорочення обсягів польових робіт, зменшення внесення мінеральних добрив та недостатній захист посівів від шкідників і хвороб після початку повномасштабного вторгнення росії. Це негативно вплинуло на технологію вирощування та якісні характеристики врожаю.

Протягом наступних сезонів українські аграрії поступово адаптувалися до нових умов і відновили застосування необхідних агротехнологій. До 2025 року обсяги робіт відповідно до технологічних карт фактично повернулися до довоєнного рівня. Водночас впровадження нових сортів пшениці дозволило покращити окремі показники якості зерна порівняно з довоєнним періодом.

У врожаї 2026 року частка пшениці другого класу зросла до 9,9% проти 6,1% роком раніше, що свідчить про збільшення пропозиції високоякісного продовольчого зерна. Загальний обсяг пшениці другого класу оцінюється приблизно у 2,3 млн тонн, тоді як потреба української борошномельної галузі становить близько 1,5 млн тонн. Таким чином, внутрішнє виробництво повністю забезпечує потреби переробників у пшениці цього класу, залишаючи додаткові обсяги для інших напрямків реалізації.