Як українське зерно зробило багатими польських тваринників

У квітні цього року ціни на породистих поросят із селекційних розплідників Німеччини перевищили 100 євро за голову. Це більш ніж удвічі дорожче, ніж рік тому. Поляки не лише скуповують поросят у всій Європі, а й стали лідерами з експорту курятини.

Все через те, що польські фермери отримали новий ресурс – українську пшеницю, кукурудзу та сою за невисокими цінами – і почали його освоювати, збільшуючи свої стада свиней та розвиваючи курячі комплекси. І вже є результат: за інформацією Міністерства сільського господарства та сільського розвитку Польщі, у 2022 році експорт усіх видів м’ясних та молочних продуктів із країни збільшився на 37%.

Відбивна надії

“Польські компанії інтенсивно нарощують поголів’я свиней. Вони скуповують поросят у Німеччині, Нідерландах, Данії. В результаті ціни на молодняк за рік підскочили з 45 до понад 100 євро за порося”, – сказав LIGA.net Микола Бабенко, виконавчий директор Асоціації “М’ясна галузь”.

Схоже на те, що в 2022 році Польща встановила національний рекорд з імпорту поросят, витративши на це не менш ніж 400 млн евро.

“Це стало можливим саме завдяки імпорту дешевого українського зерна та білкових — кукурудзи, пшениці, сої, соняшнику — та продуктів їхнього перероблення до Польщі”, — впевнений Микола Бабенко.

Внаслідок цього польські фермери переломили багаторічну тенденцію на скорочення поголів’я свиней. Слід зазначити, що у польській гастрономії свинина посідає центральне місце. Така страва, як Кotlet Schabowy, вважається однією з кулінарних візитівок країни.

Тому опубліковані Główny Urząd Statystyczny (польський держстат) дані про те, що у другій половині 2022 року поголів’я свиней у країні зросло до 9,6 млн голів, стали позитивною новиною національного масштабу. Хоча приріст був мінімальний – близько 0,1% – але це сталося вперше за кілька років.

Птах Феніксовий

Доступне зерно з України стало стимулом для зльоту у 2022 році польського птахівництва. За інформацією Міністерства аграрної політики та продовольства України, минулого року виробництво курятини у Польщі збільшилось на 8,2%.

Як зазначає польський аналітик Марек Будзіш, минулого року Польща стала одним із лідерів серед країн ЄС з експорту курятини до третіх країн – за межі Євросоюзу. Тут є образливий для українських аграріїв аспект – у першому кварталі 2023 року Польща продала Україні вчетверо більше курятини, ніж Україна Польщі.

Бонуси від цього одержують усі поляки. Так, куряче м’ясо подорожчало в усіх країнах Євросоюзу – в середньому на 11,2% за рік (з березня 2022 року до березня 2023 року). У рекордсменах країни, куди не доїхало українське зерно: в Чехії ціна зросла на 26,5%, у Німеччині – на 17%. У Польщі ж ціни у злотих на птицю зменшилися – на 0,9%.

Що далі

За інформацією Дзеркала тижня, у 2022 році ціни на українське зерно у разі постачання на експорт, зокрема і до Польщі, були на 40% нижчими від середньосвітової за пшеницею, і на 30% – за кукурудзою. Ця різниця і стала тим ресурсом, який стимулював розвиток м’ясного сектору агробізнесу у сусідній країні.

В Україні в цей час через війну скоротилося як поголів’я великої рогатої худоби (мінус 0,3 млн голів), так і свиней (мінус 0,4 млн голів). За оцінками Асоціації “М’ясної галузі”, через брак пропозиції дефіцит м’яса в Україні зріс до 30% від річного споживання. Нині в Україні свинина дорожча від польської майже на третину: у Польщі середня ціна свинини 150 грн, в Україні – 200 грн.

Наразі чотири сільськогосподарські культури – пшениця, кукурудза, ріпак та соняшник – заборонені для експорту до Болгарії, Угорщини, Польщі, Румунії та Словаччини до 5 червня 2023 року.

Скорше за все, цю заборону подовжать, попри значні плюси для окремих сегментів агроринку. На думку першого віцепрезидента Торгово-промислової палати України Михайла Непрана, експорт українського зерна в Європу “зірвав баланс на аграрних ринках Європи”. Тому повернення до торішньої ситуації з демпінговим експортом зерна малоймовірне.

“Тепер і транзит контролюватимуть жорстко – скільки в’їхало і скільки виїхало – під наглядом українських та польських митників, поки партія збіжжя не виїде за межі Польщі”, – сказав Михайло Непран.

Незалежно від того, скасує чи продовжить 5 червня Єврокомісія заборону на експорт української агросировини, необхідно послідовно розвивати своє тваринництво – і досвід Польщі наочно демонструє перспективу цього шляху. Це дозволить не лише скоротити імпорт м’яса з-за кордону, а й розвинути його експорт.

Фактично йдеться про заміну експорту зерна на експорт м’яса. У такому разі додана вартість від створеного виробничого ланцюжка зміцнить українських аграріїв, а не закордонних фермерів.

Ще один аспект – скорочення витрат та ризиків під час постачання за кордон. За оцінкою експертів, експорт м’яса потребує вдесятеро менше логістичних потужностей, ніж експорт зерна.