Як спалах африканської чуми свиней у Китаї вплинув на світові ринки свинини

Спалах хвороб тварин можуть викликати несподівані зміни попиту та пропозиції на м’ясо та інші продукти тваринництва. Ці зміни можуть призвести до коливань цін та збоїв у зовнішній торгівлі, що створює невизначеність на міжнародних ринках. Особливо руйнівними є хвороби, які поширюються через національні кордони та призводять до знищення великої кількості тварин у основних країнах-виробниках.

Саме це сталося, коли у 2018 році африканська чума свиней (АЧС) поширилася з Європи до Китаю – це був один із найбільших випадків захворювання тварин за всю історію. Спалах скоротив постачання свинини до Китаю, а ціни на свинину в Китаї зросли більш ніж удвічі і досягли рекордного рівня. Оскільки на частку Китаю припадає майже половина виробленої та споживаної свинини у світі, ступень, в якій скорочення постачання свинини в Китаї вплинуло на країни-експортери свинини, виявилося досить суттєвим.

Вірус АЧС перемістився з Європи до Китаю у серпні 2018 року, а потім швидко поширився країною. Вірус вплинув на постачання свинини до Китаю більше, ніж можна було б припустити за кількістю офіційно зареєстрованих спалахів.

Після перших випадків АЧС у Китаї поголів’я свиней пройшло 30-місячний цикл спаду та відновлення з третього кварталу 2018 року до 2021 року (1-й квартал).

Китай втратив приблизно 27,9 мільйонів тонн виробництва свинини за 30-місячний цикл. За ці місяці Китай імпортував рекордний обсяг свинини, але імпорт відшкодував лише одну п’яту втраченого виробництва. Таким чином, Китай відчував дефіцит постачання свинини протягом приблизно 18 місяців, особливо у другій половині 2019 року та більшій частині 2020 року.

Зростання цін на свинину сповільнило поширення хвороби. Ціни на свинину в Китаї зросли більш ніж удвічі, причому більша частина зростання відбулася приблизно через рік після перших спалахів. Ціни на свинину залишалися на високому рівні протягом 14 місяців, а потім швидко впали протягом 2021 року. Ціни на свинину повернулися до рівня, близького до рівня, що існував до АЧС, приблизно через 38 місяців після перших спалахів.

Експорт свинини до Китаю зріс у 2019–2020 роках. 2020 року на частку Китаю припало 45 відсотків світового імпорту свинини.

Усього 31 країна експортувала свинину до Китаю, але на частку Європейського Союзу припало 58 відсотків експорту. Сполучені Штати були другим за величиною експортером свинини до Китаю з часткою 15 відсотків, незважаючи на торгову напруженість, що збіглася зі спалахом АЧС у Китаї.

Під час 14-місячного піку попиту на імпорт у Китаї частка свинини, що експортується до Китаю, збільшилася для провідних країн-експортерів свинини. Продаж дорожчих відрубів зростав найшвидше.

Вплив на ринки свинини за межами Китаю був відносно скромним. Наприклад, зростання цін на свинину в трьох провідних країнах-експортерах свинини (США, Німеччина та Іспанія) було відносно короткочасним і набагато меншим за величиною, ніж зростання цін у Китаї.

Волатильність на китайському ринку свинини є постійним джерелом невизначеності для експортерів, незважаючи на відновлення виробництва у Китаї.

Позначки:Китай, свинина, баланс попиту і пропозиції, АЧС