Як обмеження судноплавства в Азовському морі гальмують російський експорт зерна

У російських виробників зерна виникла нова проблема: до дефіциту пального додалася неможливість вивезти пшеницю нового врожаю, яку зараз збирають у південних регіонах. Як повідомляє Forbes, труднощі із судноплавством в Азовському морі, через яке проходить близько чверті російського зернового експорту, лише за кілька днів спричинили зростання світових біржових цін на пшеницю на 3–5%. Головне питання зараз — як довго триватимуть обмеження. Найбільші обсяги експорту припадають на серпень–грудень, і якщо рух суден не буде повністю відновлено, це може не лише скоротити загальний експорт, а й знизити внутрішні ціни на зерно в росії.

8 липня в Азовському морі були атаковані два російські танкери. 10 липня губернатор Ростовської області Юрій Слюсар повідомив про пожежу на території морського порту Таганрога. А 12 липня він заявив, що внаслідок атаки безпілотників під час заходу до Азово-Чорноморського морського каналу було пошкоджено ще один танкер.

Reuters повідомило, що після атак на судна в Азовському морі росія призупинила судноплавство Азово-Донським каналом і через Керченську протоку. За інформацією агентства, російські прикордонники припинили прийом заявок на прохід через Керченську протоку ще о 18:10 10 липня. Обмеження торкнулися портів Азов, Ростов-на-Дону та Таганрог.

За словами голови ради директорів агрокорпорації «БІО-ТОН» Едуарда Зерніна, на порти Азовського моря припадає близько чверті російського експорту зерна.

13 липня прессекретар президента рф Дмитро Пєсков заявив, що питання обмеження судноплавства в Азовському морі належить до компетенції Міністерства транспорту.

У Міністерстві транспорту рф повідомили Forbes, що вживають заходів для забезпечення проходження вантажних суден на тлі почастішання атак України на цивільний флот в Азовському морі. За інформацією відомства, судновласники працюють над посиленням захисту флоту, капітани портів оптимізують рух суден і скорочують час їхньої обробки, а за потреби масові вантажі можуть бути переорієнтовані на інші види транспорту.

Представник уряду Ростовської області підтвердив Forbes наявність обмежень у портах. За його словами, це не повна зупинка судноплавства — окремі судна все ще здійснюють рейси, однак порти тимчасово не приймають і не відвантажують зерно. Він висловив сподівання, що ситуацію вдасться швидко врегулювати, порівнявши обмеження із тимчасовим закриттям аеропортів із міркувань безпеки.

Про складну ситуацію з навігацією в південних портах Forbes також повідомили трейдери та аграрії.

Порти не приймають і не відвантажують зерно

Генеральний директор агрокомпанії «Земліца» Наталія Згурська зазначає, що наслідки блокування судноплавства вже відчутні на всіх рівнях — від роботи інфраструктури до світового ціноутворення. За її словами, канал фактично закритий як на вхід, так і на вихід, що означає повне припинення руху цим маршрутом.

Саме зараз у південних регіонах росії триває збирання зернових культур, які формують основний експортний потенціал країни. За словами директора аналітичного центру «СовЕкон» Андрія Сізова, світові біржі вже відреагували на ситуацію: 10 липня ціни на пшеницю зросли на 3–5%. Вересневий ф’ючерс на пшеницю на Чиказькій біржі подорожчав на 3,31% — до $235 за тонну, а на біржі Euronext ціни за добу зросли більш ніж на 4%.

На думку Сізова, якщо обмеження триватимуть лише до кінця липня, їхній вплив на експорт буде відносно незначним. Однак тривале блокування навігації, особливо після серпня, коли буде зібрано основний врожай, може суттєво ускладнити експорт зерна. Саме в цей період росія відвантажує найбільші обсяги зерна — в окремі місяці до 6 млн т, а швидко переорієнтувати такі обсяги на інші порти практично неможливо.

У Міністерстві сільського господарства рф заявили, що за потреби логістику постачань буде переорієнтовано завдяки значним потужностям перевалки аграрних вантажів в інших регіонах країни. Водночас конкретні маршрути поки не визначені — за інформацією відомства, альтернативні логістичні шляхи ще лише опрацьовуються спільно з профільними структурами та бізнесом.

Азовські порти важко замінити

За словами Наталії Згурської, зупинка відвантажень може призвести до переповнення портових складів, простою автомобільного транспорту та флоту. Судна, які вже прибули або були зафрахтовані, не можуть ні зайти під завантаження, ні залишити порти з готовою продукцією.

Представник великої зернотрейдингової компанії повідомив Forbes, що фактично припинили роботу й мілководні порти на Волзі, оскільки їм також немає куди відвантажувати зерно. Водночас Едуард Зернін вважає, що хоча зупинка судноплавства на початку жнив є неприємною, вона не є критичною, адже головні глибоководні термінали Чорного моря та Північного Заходу продовжують працювати, а частину експорту можна перевести на залізничний транспорт.

Проте Андрій Сізов зазначає, що глибоководні порти не здатні повністю замінити азовські. Частину зерна можна спрямувати до порту Висоцьк у Ленінградській області, однак його перевалочні потужності становлять лише близько 4 млн т на рік.

Найбільше від ситуації, на думку експертів, постраждають аграрії. Через скорочення попиту з боку експортних терміналів внутрішні ціни на зерно можуть знизитися, тоді як собівартість виробництва й логістичні витрати продовжують зростати.

Виконавчий директор Асоціації «Народний фермер» Ростовської області Михайло Бондарєв зазначає, що якщо торік продавати було нічого через неврожай, то цього року зерно є, але його нікому купувати. За його словами, дефіцит пального підвищує собівартість виробництва, фінансовий стан багатьох господарств після минулорічного неврожаю залишається складним, закупівлі призупинені, порти не приймають зерно, ціни падають, а коштів на погашення кредитів і закупівлю пального практично не залишається.

Позначки:експорт, зерно, пшениця, Росія