Як АПК вдається забезпечувати понад 70% експортного виторгу України

 Незламний АПК

Фермери зі всього світу називали зростання цін на ресурси, екстремальні погодні явища та нестабільні ціни на сировинні товари основними ризиками для прибутковості у найближчі два роки.

Водночас Україна потерпає ще й від наступу росіян. Непрямі втрати українського сільського господарства за час війни становили $83,1 млрд, що є меншим показником порівняно з ритейлом ($450,5 млрд) та промисловістю разом із будівництвом ($410 млрд). Найбільших руйнувань зазнали важливі об’єкти галузі, зокрема портова інфраструктура, великі елеватори, тваринницькі ферми, переробні підприємства та склади з харчовою продукцією. Росія й надалі продовжує руйнувати важливу для України інфраструктуру. Не варто забувати також і про окупацію українських територій, через що аграрії втрачають свій земельний банк.

За розрахунками американського Інституту збитковості, фермерські господарства можуть працювати зі збитками не більш ніж три роки, після чого поступово банкрутують. Однак український агробізнес продемонстрував здатність адаптуватися не лише до умов воєнного стану, а й до тимчасового переналаштування експорту зерна з морського на залізничний та автомобільний транспорт, зниження рентабельності рослинництва та дефіциту потужностей для зберігання врожаю.

Перспективи врожаю

ФАО дещо підвищила прогноз світового виробництва зернових у 2024 році, до 2853 млн т, завдяки збільшенню виробництва рису та пшениці, що компенсувало скорочення фуражного зерна. Попри це загальний обсяг залишиться трохи нижчим за рівень 2023-го.

Виробництво пшениці зросте до 792,9 млн т (+0,2% за місяць і +0,5% за рік) завдяки сприятливим погодним умовам в Австралії, хоча врожай у ЄС зменшиться через надмірні опади. Фуражне зерно прогнозується на рівні 1521 млн т (-0,8% від минулого року) через зниження врожаю кукурудзи та ячменю в ЄС, хоча очікується рекордний урожай кукурудзи у США завдяки сприятливим умовам.

Прогноз виробництва рису становить 539,2 млн т, що є історичним максимумом і на 0,9% більше за минулий сезон, здебільшого через рекордні врожаї в Індії, незважаючи на втрати у М’янмі через повені та конфлікти.

Водночас Єврокомісія знизила оцінку врожаю пшениці у країнах ЄС з 114,6 млн т до 112,6 млн т, що на 11% менше від середньоп’ятирічного показника. Також знижено прогноз валового збору кукурудзи — з 60,1 до 58,0 млн т.

Українська зернова асоціація також знизила прогноз врожаю зернових та олійних культур у 2024 році на 2,8 млн т. до 71,8 млн т. У 2023 році, за даними УЗА, врожай становив 82,8 млн т.

Оцінка на 2024 рік базується на середніх погодних умовах за останні п’ять років, однак зміни погодних умов навесні та влітку можуть коригувати ці прогнози. Зниження очікуваного врожаю зумовлене посушливою погодою в Україні у липні, яка негативно вплинула на потенційну врожайність пізніх культур.

За таких умов експорт у сезоні 2024/2025 прогнозується на рівні 41 млн т, що на 2,5 млн т менше від попереднього прогнозу. У попередньому сезоні, що завершився 30 червня поточного року, експорт зернових та олійних становив 57,5 млн т. Тож експорт може скоротитися більш ніж на 16 млн т порівняно з минулим роком.

Обсяг експортної виручки, що надійшла в Україну за січень-червень 2024 року, перевершив результат за аналогічний період минулого року на 15,9%, або на $3,3 млрд, тоді як розмір неповерненої валютної виручки тримається на попередньому рівні $7-8 млрд, повідомив Нацбанк України.

Водночас у жовтні 2024 року перший заступник міністра аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький повідомив, що показник своєчасного повернення валютної виручки від експорту агропродукції зараз перевищує 80%. За його словами, у листопаді 2023 року була запроваджена оновлена процедура експорту сільськогосподарської продукції, яка регулює повернення валютної виручки.

У результаті станом на листопад 2024 року показник своєчасного повернення становить понад 80%. Затримки з неповерненням валютної виручки залишаються на рівні 10-15%, що становить $3-3,5 млрд. Таким чином вдалося покращити показник повернення валютної виручки — скорочення відбулося з $8 млрд до $3,5 млрд.

 Податкові ініціативи влади

Окрім втрат від війни та тіньового експорту, агросектор України у 2025 році стикнеться з невизначеністю податкового навантаження. Серед потенційних нововведень законодавці розглядають підвищення військового збору до 5% і запровадження мінімального податку на земельні ділянки, що пропонуються у законопроєкті про загальне збільшення податків.

Крім того, додатковий фінансовий тиск на агробізнес створило підвищення акцизів на пальне, яке набрало чинності у серпні 2024 року. З урахуванням того, що аграрії щороку споживають понад 1,5 млрд л дизельного пального, лише у 2025 році їм доведеться сплатити понад 5,5 млрд грн додатково. Аргументи фермерів про те, що сільгосптехніка не використовує дороги загального користування, а отже, не повинна сплачувати акциз на пальне, були відхилені.

Агробізнес насторожено ставиться до ініціативи можливого підвищення ПДВ на 2-3%. У разі збільшення ставки податку додаткові витрати для великих сільськогосподарських підприємств можуть досягти десятків чи навіть сотень мільйонів гривень, залежно від обсягу реалізації.

Генеральний директор холдингу “Контінентал Фармерз Груп” Георг фон Нолкен наголосив на тому, що у разі запровадження податкових новацій держава також має ефективно боротися з “чорними” та “сірими” гравцями.

Незважаючи на це, аграрії розуміють необхідність підвищення податків у період воєнного стану, наголошуючи на тому, що це навантаження потрібно рівномірно розподілити між усіма гравцями ринку, а не покладатися лише на “білий” бізнес.

 Кадровий голод

З кожним роком війни проблема дефіциту працівників дедалі загострюється. Особливо гостро в АПК відчувається нестача водіїв вантажівок, яких часто мобілізують до ЗСУ. Наразі їхній дефіцит становить приблизно 30 тис., а це понад 25% від загальної потреби.

Власник логістичної компанії “Балк-Транс” Олександр Шатайло розповів, що водії масово звільняються, адже бояться, що їх зупинять на блокпостах і мобілізують. Дехто виїжджає за кордон.

Є випадки, коли водії виїжджають на транспортних засобах компанії у країни ЄС, де залишають вантажівки та просять притулку. Через це Укртрансбезпека вже анулювала ліцензії понад 200 компаніям на перевезення, проте проблема виїзду військовозобов’язаних залишається. Її частково намагаються вирішити, залучивши жінок до навчання на водіїв, але така практика ще не надто поширилася.

За даними дослідження “Делойт” та Gradus Research, можливість отримати нову спеціальність, яка традиційно вважається чоловічою, розглядають 45% опитаних жінок. До того ж жінки загалом більше схильні проходити курси з підвищення кваліфікації — нові професії опановують 35% жінок і лише 26% чоловіків.

Експерти на ринку наголошують на проблемі нестачі робочих рук в агросекторі. А найбільшою проблемою називають пошук висококваліфікованих фахівців — агрономів, трейдерів зі знанням іноземних мов і операторів сільгосптехніки. Працюючи у таких умовах, гравці ринку очікують подальшого зростання дефіциту кадрів, тому компанії вже зараз активізують програми профільного навчання й переманювання фахівців від конкурентів.

Війна, сівба і прибутки

У 2024 році аграрії вже не очікують швидкого завершення війни, як це було у 2022-2023 роках. У прифронтових областях багато виробників відмовляються від сівби озимих, очікуючи на закінчення бойових дій. Частина фермерів скоротила обсяги посівних площ до 30-40%, проте не планує покидати бізнес. У прикордонних районах Чернігівщини земля залишається без обробітку, і навіть після завершення бойових дій вона може стояти пусткою ще 5-7 років через побоювання місцевих жителів.

Компенсувати втрати площ і врожайності допомагає зростання цін на сільськогосподарську продукцію. У вересні 2024 року індекс продовольчих цін ФАО піднявся до 124 пунктів, що стало рекордом за останні два роки. Ціни на українську кукурудзу також стрімко зросли, перевищивши $200 за тонну, що значно вище порівняно зі $125 минулого року.

Аграрії нині менше згадують про труднощі експорту зерна, які виникли на початку війни, коли у березні 2022 року вдалося вивезти лише 300 тис. т. За два роки в Україні сформувалася мережа зернотрейдингових компаній, а торгівлею тепер займаються не лише агрохолдинги, але й фермери, кооперативи та логістичні компанії.

Завдяки розбудові інфраструктури вартість перевезень зерна зменшилася, а черги на кордоні скоротилися. Однак стабільність логістики залишається під загрозою через обстріли портової інфраструктури росіянами та можливі протести фермерів ЄС.

Та попри труднощі аграрії розраховують компенсувати збитки за 2024-2025 роки й налаштовані працювати з прибутком, навіть в умовах війни, логістичних викликів та браку робочої сили.

Позначки:Україна, експорт, АПК