Виробництво меду в Україні падає

Основні виклики для українського бджільництва

Викликів, які стоять перед українським бджільництвом, з кожним роком стає все більше, підкреслює Гриньов.

Деякі аграрії продовжують застосовувати пестициди, які заборонені в Європі, та фактично ігнорують вимоги законодавства.

Ситуацію ускладнює те, що через мораторій на перевірки контрольні органи не можуть повноцінно здійснювати свої повноваження. Вони реагують лише на звернення громадян і проводять перевірки виключно за наявності скарг, зазначив експерт.

Окрім цього, в Україні загострюється проблема скорочення медоносної бази. Вирубуються лісосмуги та ліси, зокрема й унаслідок військових дій відбуваються знищення лісів, пожежі тощо.

“Ще одна проблема — з року в рік зростає частка насіння ентомофільних сільськогосподарських рослин із низькою нектаропродуктивністю або взагалі зі зниженими показниками”, – розповів Гриньов.

Йдеться про окремі сорти та гібриди, які вже не мають тієї нектаропродуктивності, що раніше. Частина з них є самозапильними й поступово втрачає ці властивості.

Нектароносні рослини приваблюють комах завдяки нектару, а комахи, своєю чергою, забезпечують запилення. Відтак скорочення нектаропродуктивності напряму впливає на цей процес і з кожним роком лише посилюється, пояснив президент Спілки пасічників.

Законодавчий вакуум у сфері насінництва та сортів рослин

Водночас за його словами, ця проблема фактично не врегульована: у законодавстві відсутня вимога обов’язкової перевірки нектаропродуктивності під час реєстрації сортів або їх ввезення в Україну.

Наразі цим питанням системно займається лише Спілка пасічників України. Також до процесу долучений Український інститут експертизи сортів рослин.

За словами фахівців, є необхідність закріпити відповідні норми на законодавчому рівні. Йдеться про обов’язкове зазначення показників нектаропродуктивності при реєстрації та імпорті насіння. До оцінки мають бути залучені профільні установи — Український інститут експертизи сортів рослин та Інститут бджільництва імені Прокоповича.

“Якщо цю проблему ігнорувати, поля можуть дедалі більше засіватися культурами, що не виділяють нектар. У такому разі вони перестануть виконувати функцію медоносної бази, а обсяги медозбору з цих площ фактично зникнуть”, – наголосив Гриньов.

Процес скорочення медоносної бази триває вже близько п’яти років, і частка такого насіння продовжує зростати, зазначив він.

Втрати пасік в Україні з початку війни: що показує реєстр

В Україні діє Єдиний реєстр пасік, запроваджений з 2021 року.

Станом на вересень 2021 року було зареєстровано 44 тис. пасік і орієнтовно до 2 млн бджолосімей, сказав Гриньов.

За останніми доступними даними, зареєстровано 64 тис. пасік, на яких утримується 2 млн 750 тис. бджолосімей. Проте Гриньов зауважив, що  ці дані не відображають реального стану. Це пов’язано з тим, що в реєстрі не оновлено інформацію про пасіки, які опинилися під окупацією або були знищені під час бойових дій.

“Тобто їх зареєстрували до повномасштабного вторгнення, і вони досі враховуються в загальній статистиці. Водночас, за попередніми оцінками, втрачено до 10% пасік із числа зареєстрованих. На одній пасіці може бути від 10 до 1000 бджолосімей”, – сказав експерт.

Перезимівля бджіл у 2026 році: регіональні проблеми

Ситуація з перезимівлею бджіл складна.

Найбільше постраждали Черкаська область та загалом центральні регіони. Центральна й південна частини країни цього року були недостатньо підготовлені. Кожен пасічник змушений самостійно, на власний ризик, утримувати пасіки та доглядати за ними, пояснив експерт.

“Водночас Україна все одно залишається країною, яка посідає перше місце за експортом меду в Європі. Обсяги, які ми забезпечуємо на експорт, є цілком реальними й, імовірно, будуть виконані”, – вважає Гриньов.

Звичайно, багато залежить від погодних умов цього року. Якщо вони будуть несприятливими, медозбір буде меншим. Якщо ж умови складуться сприятливо, Україна зможе досягти обсягів, достатніх як для внутрішнього ринку, так і для експорту.

“Обсяг експорту становить близько 80 тис. тонн. Внутрішнє споживання — приблизно 20–30 тис. тонн, залежно від економічного стану домогосподарств”, – сказав Гриньов.

Довідково

До повномасштабного вторгнення Спілка об’єднувала понад 2,5 тис. пасічників.

Генеральний директор компанії Beehive Семен Гагарін повідомляв, що експорт українського меду у 2026 році може скоротитися на 10-20% на тлі тимчасового дефіциту продукції, що вже підштовхнув ціни вгору. Закупівельна ціна меду зросла більш ніж удвічі – зі 65-70 грн/кг на початку сезону до близько 130 грн/кг наразі.

Позначки:мед