Врятувати експорт: коли Україна зможе приєднатись до залізничної мережі Європи та наскільки така логістика буде ефективною для вивезення товарів за кордон

За даними ООН населення Землі вже 8 млрд людей. Тенденція зростання кількості населення в світі вказує на те, що попит на аграрну продукцію також буде збільшуватись. Україні треба використати цей попит та вжити заходів, щоб забезбечити населення світу продовольством.

Як приклад, президентом України Володимиром Зеленським була запущена програма “Grain from Ukraine”, яка передбачає закупівлю розвинутими країнами українського зерна та передачу його бідним країнам. В кінці листопада Україна провела міжнародний саміт з продовольчої безпеки для ініціативи “Grain from Ukraine”, до якої вже приєднались 22 країни світу. За результатами саміту було зібрано близько $150 млн. Ця програма є прикладом, як створювати попит на українське зерно.

Щоб забезпечити стабільну відправку товарів та сировини за кордон, необхідно мати налаштовані логістичні маршрути, які були порушені з початку повномасштабної війни в Україні. Так, 24 лютого 2022 року були заблоковані морські порти, через які традиційно експортувалось близько 90% зерна. Експорт морем завжди був швидким, зручним та дешевим, тому йому віддавалася перевага на відміну від дорожчої та складнішої логістики залізницею та автотранспортом.

Однак аграрії не мали іншого виходу, як використовувати альтернативні шляхи (залізниця та автотранспорт), щоб експортувати зерно, тому продовжили вивозити продукцію з низькою або нульовою маржинальністю. Адже логістика альтернативними шляхами дорожча, ніж морська, тому аграрії мали збитки у розмірі $70-80 з тонни.

Тільки після підписання Україною, ООН, Туреччиною та Росією “зернової угоди” вдалося відновити експорт морем, але Російська Федерація вже намагалась порушити ці домовленості. Щоб знизити ризики Україні потрібно розробляти стратегію, як забезпечити стабільний експорт в умовах, коли функціонування “зернового коридору” знаходиться під постійною загрозою.

Інвестування в логістику попри війну

На початку листопада Європейська Бізнес Асоціація закликала вже зараз продумати стратегію та починати розбудовувати альтернативні шляхи для експорту, наприклад, залізницею до польських та литовських портів. Як пропозиція, розглянути можливість побудови через територію Польщі нової залізничної колії стандарту 1520 мм.

Представники Асоціації вже звернулися з відповідною пропозицією до президента Польщі Анджея Дуди та прем’єр-міністра Польщі Матеуша Моравецького. Передбачається, що ширококолійна залізниця з’єднає українську та литовську залізничні мережі, а також приєднає до них порт Гданськ. В Ассоціації зауважили, що це досить тривалий процес і, за підрахунками експертів, може скласти до 5 років, тож, власне, тому бізнес і пропонує подумати про це вже зараз.

На думку бізнесу найбільшим викликом воєнного стану є зміна логістики через блокаду портів. Так, результати опитування Європейської Бізнес Асоціації показали, що 79% представників транспортної галузі вважають за необхідне розвивати мережу стратегічних універсальних транспортних хабів у західних регіонах України. Фахівці вважають, що нова інфраструктура може виступати у якості резерву потужностей та забезпечити, у разі необхідності, швидку переорієнтацію експортних ланцюжків.

Водночас 76% погоджуються, що варто розвивати проєкти з розвитку транспортної інфраструктури (морські термінали, залізниця) європейських країн-сусідів за рахунок українських інвестицій, оскільки це допоможе забезпечити диверсифікацію експортно-імпортної логістики.

Найбільш актуальними інвестиційними проєктами в Європі та Україні для ринку логістики респонденти назвали розвиток автомобільних шляхопроводів, що з’єднують Україну і європейські країни, будівництво в Україні стратегічних універсальних транспортних хабів у якості резерву потужностей на випадок повторення агресії РФ, розбудову євроколії (1435 мм) на території України.

Впровадження “зернової угоди” суттєво зменшило тиск на залізничну логістику. При цьому 35% опитаних фахівців з логістики вважають, що альтернативи цій угоді немає. Інші 40% називають альтернативою західне сполучення через кордон (залізниця, автоперевезення, порти), 29% – будівництво терміналів з перевантаження та зберігання на території європейських держав-сусідів, і 16% вважають, що Дунайський кластер може стати альтернативою зерновому коридору.

Для стабілізації ринку перевезень та логістики, на думку бізнесу, Уряд має найперше сфокусуватися на зміцненні енергетичної незалежності та безпеки України, стабільному виконанню “зернової угоди” та розширенню її дії на інші види вантажів, а також на будівництві і модернізації колій в напрямку кордону з ЄС та дунайських портів.

План “Б” для експорту: що робить держава

На сьогодні саме залізниця є планом “Б” для експорту, але така логістика також має низьку проблем. Так, європейська залізниця не має пропускної спроможності для перевезення такої кількості зерна, скільки потрібно Україні. Це стосується не тільки експорту зерна, а й металу, хімічної продукції і ін.

За словами заступниці голови комітету ВР з питань транспорту та інфраструктури Юлії Клименко, для того, щоб використовувати залізницю для експорту зерна, в першу чергу треба звернути увагу на прикордонні переходи та збільшити їх кількість.

“По-перше, їх мало, а по-друге, більшість наших переходів є міксованими, через які перетинають кордон автобуси, машини, автомобілі, бензовози, які мають пріоритетне право. А тут ще залізничний транспорт”, – каже нардеп Клименко.

Вона наголосила, що Україні не вистачає прикордонних переходів, особливо, з Польщею. Однак, на глобальному рівні треба збільшувати прикордонні переходи з усіма європейськими країнами.

Юлія Клименко додала, якщо Україна зможе домовитись із Польщею для збільшення прикордонних переходів, то в подальшому таке питання буде розглядати Європейський Союз, щоб на законодавчому рівні затвердити ці кроки. Але такі процеси у ЄС бюрократизовані і на узгодження потребується не мало часу.

Також для збільшення пропускної спроможності, крім збільшення прикордонних переходів, по всій Україні треба побудувати євроколію. Для реалізації проєкту парламент ратифікував кредит Світового банку на 200 млн євро на проєктування євроколії до ЄС.

При цьому Україна вже створила законопроєкт для гармонізації із європейським правом, який зараз проходить експертизу на кашталт відповідності директивам та законодавству ЄС. Коли буде отримана експертна оцінка законопроєкту зі сторони ЄС, його на винесуть на голосування у Верховні Раді.

“Великий блок, який фактично лишився (мова про закон для гармонізації із європейським правом – ред.), оскільки про внутрішні водні шляхи, пошту були прийняті, – це Укрзалізниця. Великий спірний блок. Зараз ми намагаємося знайти консенсус зі всіма учасниками цього сектору. Амбіційна мета – подати в першому читанні цей законопроект на початку наступного року”, – сказала нардеп Юлія Клименко.

Але Клименко наголосила, що реалізація цього проєкту, скоріш за все, буде відкладена на післявоенний час тому, що залізниця зараз не зможе проводити реформу і одночасно перероблювати колію.

“Це амбійційний план, але треба дивитись наскількі він реалістичний”, – зазначила вона.

Однак, навіть коли євроколія буде побудована, то все одно пропускна спроможність буде залежити від європейської залізниці та портів. Адже, багато прибалтійських портів не мають можливості обслужити велику кількість вантажів, які надходять з України. Також треба враховувати, що крім українських вантажів, грузи надходять ще й з інших країн, а це додаткове навантаження на інфраструктуру.

Для збільшення пропускного потенціалу Україна ще пропонує будувати на кордоні хаби та склади, де можна зберігати зерно. Однак європейські партнери не впевнені в тому, що коли в Україні розблокують морські порти, ці хаби в подальшому будуть виокристовуватись. Зі своєї сторони Україна запевнює в тому, що така інфраструктура (євроколія, хаби та склади) будуть використовуватись роками навіть після розблокування морських портів.

“Тобто є відкрите питання чи зможемо ми завантажити залізнічну логістику та річну, якщо у нас буде працювати морська. Це питання треба враховувати тому, що на сьогоднішний день ми дійсно не можемо довести, що нам це потрібно зараз та через два роки”, – підкреслила Клименко. 

Клименко впевнена, що в майбутньому будуть використовуватись всі шляхи тому, що навіть після війни для запуску портів потрібен час. Тому вже зараз треба мати план “А” та “Б”, щоб забеспечити безперебійну відправку зерна на експорт.

Основним план “А” для українського експорту – максимальне відкриття портів. Натомість, автомобільні дороги та залізниця – це план “Б”, який теж має обов’язково бути, але його реалізація почнеться не раніше 2023 року.

Позначки:Grain from Ukraine, Україна, експорт, зерно, ЄС, залізничні перевезення, логістика