Відсутність достатнього зрошення в Румунії негативно впливає на сільське господарство

UkrAgroConsult

Канал довжиною 191 кілометр, що з’єднує річку Сірет з багатою, родючою рівниною Бараган, ніколи не привертав увагу. Проект запрацював лише в 1986 році, а потім зупинився на початку 1990-х років. Зараз зрошувальний канал (вартість відновлення 5,5 мільярда євро (6,1 мільярда доларів)) є частиною місії порятунку сільськогосподарських культур та захисту сільськогосподарської галузі, яка має вирішальне значення для економіки та європейського ланцюга поставок сільськогосподарської продукції, повідомляє УкрАгроКонсалт із посиланням на Bloomberg.

Румунія, один із найбільших експортерів кукурудзи в ЄС, входить до числа країн, які борються зі змінами клімату.

Разом із сусідньою Болгарією ця країна більше, ніж будь-яка інша країна в ЄС, залежить від сільського господарства. На Румунію припадає близько 1/3 всіх фермерських господарств в ЄС, де близько 23% робочої сили зайнято в сільському господарстві. В 2024 році сільське господарство зазнало збитків у 2 млрд євро.

Кліматологи кажуть, що це лише початок. Європа є континентом, що нагрівається найшвидше, і вона буде більше вражена екстремальною погодою. Найбільшою мірою негативний влив позначиться на фермерах. ЄС намагається адаптувати свою політику та фінансування до нової реальності. Євросоюз вже витрачає 1/4 свого бюджету на субсидування сільського господарства, і йому довелося виділити ще 10 млрд євро допомоги східним країнам, які постраждали від повені у вересні.

Загальне виробництво зерна в ЄС в 2024 році скоротиться принаймні на 7% нижче середнього показника за 5 років через посуху в Румунії у поєднанні із сильними дощами у Франції та Німеччині.

Для багатьох румунських фермерів це четвертий рік поспіль, коли поля кукурудзи та соняшнику спустошені.

Румунія відновлює великі проекти зрошення та дамб, багато з яких були зупинені 30 років тому. Канал Сірет-Бараган може зіграти важливу роль як у забезпеченні водою тисяч гектарів землі в одному з найпосушливіших, але родючих місць країни.

В 1990 році на каналі працювало близько 2000 людей. Коли роботи остаточно зупинилися в 1994 році, було побудовано близько 11 кілометрів каналу.

Після часткової реставрації було відремонтовано насосну станцію, і в 2018 році відрізок протяжністю близько 5 км запрацював. Використовується для зрошення близько 7 тис. га орних земель.

Головною проблемою було фінансування. Адміністрації виділяли гроші, щоб підтримувати його життя, і намагалися залучити інвестиції з Китаю, США чи Близького Сходу. Румунські урядовці були в США у вересні, щоб підвищити інтерес до інвестування в іригацію.

За словами міністра сільського господарства Флоріна Барбу, роботи на 33-кілометровій ділянці повинні були початися у вересні, але були відкладені через складність щодо пошуку підрядних компаній з виконанням проекту. Відновлювальні роботи планується розпочати в І кв. 2025 р.

Частиною проблеми також є конкуренція за ресурси, сказав Мірча Фечет, міністр навколишнього середовища. Потрібна інтегрована політика для подолання нестачі води через рекордну посуху в 2024 році.

Румунія прагне мати зрошувальні споруди на площі близько 2,2 млн гектарів, деякі з яких фінансуються ЄС, у порівнянні з 1,6 млн гектарів на даний момент. Це все ще лише 1/4 від загальної орної землі країни.

Законодавці Європейського парламенту нещодавно закликали комісію запропонувати нові заходи для підтримки інвестицій та адаптації Спільної сільськогосподарської політики.

Уряд прем’єр-міністра Марселя Чолаку стримано фінансує такі великі проєкти.

Позначки:зрошення, сільськогосподарських культур, соняшнику, кукурудзи, сільського господарства, зрошувальний канал, змінами клімату, Румунія, виробництво, ЄС, зерна