Вартість імпортної пшениці в Бразилії може зрости через дорожчу логістику

Зростання цін на дизельне та суднове паливо підвищує вартість транспортування зерна в Бразилії, створюючи ризики подорожчання імпортної пшениці. Попри відносно сприятливі прогнози світової пропозиції зерна у 2026/27 МР, збільшення витрат на морські та автомобільні перевезення може призвести до зростання кінцевої вартості пшениці для бразильських переробників. Особливо це стосується імпортних поставок з Аргентини, яка залишається основним іноземним постачальником пшениці на бразильський ринок.

За даними аналітиків Safras & Mercado, упродовж 5–13 жовтня ставки морського фрахту до бразильських портів зросли в середньому на 3%. Зокрема, вартість перевезень до порту Ріу-Гранді збільшилася з $28 до $29/т, до Сантуса та Паранагуа — з $31 до $32/т, а до Форталези — з $37,5 до $39/т. Основною причиною подорожчання стало зростання витрат на суднове паливо, середня ціна якого у 20 найбільших портах світу досягла приблизно $876,5/т. Водночас індекс Baltic Dry Index останніми тижнями знижувався, що свідчить про відсутність загального посилення попиту на морські перевезення.

Додатковий тиск на зернову логістику створює подорожчання дизельного палива всередині Бразилії. Країна імпортує близько 30% споживаного дизеля, тому залишається залежною від ситуації на міжнародному енергетичному ринку. Станом на 6 жовтня середня ціна дизеля досягла 7,17 реала/л, збільшившись на 6,4% за місяць. Зростання вартості низькосірчистого дизельного палива S10 зафіксували у 25 із 27 штатів та федерального округу країни. Попри державні субсидії, транспортні витрати продовжують зростати.

Подорожчання пального вже позначилося на автомобільних перевезеннях зерна. З 28 вересня до 19 жовтня середні тарифи на маршрутах зі штату Гояс до порту Паранагуа збільшилися приблизно на 11% — із 320 до 355 реалів/т. На маршруті Соррізу в штаті Мату-Гросу — Паранагуа вартість перевезень зросла на 5%, із 490 до 515 реалів/т. Водночас тарифи на окремих маршрутах до порту Сантус залишалися стабільними, а в південних регіонах країни подекуди навіть знижувалися. Це свідчить про нерівномірний вплив паливних витрат і попиту на транспорт у різних частинах Бразилії.

Подальше зростання логістичних витрат можливе на тлі активізації збирання пшениці, що збільшуватиме попит на вантажівки для перевезення зерна між господарствами, елеваторами, портами та борошномельними підприємствами. За таких умов навіть стабільні світові ціни на пшеницю не гарантують збереження її вартості для бразильських імпортерів. Високі витрати на пальне, морський фрахт і внутрішню доставку можуть посилювати ціновий тиск на ринку, тоді як подальша ситуація залежатиме від динаміки енергетичних цін та завантаженості транспортної інфраструктури.

Tags: логістика, імпорт, пшениця, ціни, Бразилія