Українські борошномели зберегли виробництво попри проблеми з експортом

Українські борошномельні підприємства у 2025/26 МР змогли зберегти обсяги виробництва, попри скорочення внутрішнього попиту та погіршення експортної логістики. Підприємства, що входять до Спілки «Борошномели України», сукупно виробили 606,6 тис. тон борошна проти 601,8 тис. тон роком раніше.

Одним зі способів адаптації до зростання транспортних витрат стало збільшення експорту дрібнофасованого борошна. Його виробництво підвищує собівартість приблизно на $20–40/т, однак вища експортна ціна дозволяє компенсувати додаткові витрати та отримувати більшу маржу. В окремі місяці різниця в ціні сягала $65/т.

Лідером серед експортерів дрібнофасованого борошна у 2025/26 МР став Вінницький КХП №2, який поставив за кордон 6,77 тис. тон такої продукції — близько 40% загального експорту підприємства. У «Рівне-Борошно» частка дрібнофасованої продукції в експорті була ще вищою — майже 62%.

Водночас проблеми з портами та обмеження доступу до ринку ЄС суттєво ускладнили зовнішню торгівлю борошном. Раніше майже дві третини українського експорту цієї продукції спрямовувалися до країн ЄС, близько третини — до Молдови. Тепер квоти та перебої з морськими перевезеннями змушують виробників шукати способи підвищення прибутковості кожної експортованої тонни.

Додатковим фактором для переробників стало різке здешевлення пшениці всередині України через проблеми з її експортом. За даними Спілки, станом на 27 липня середня ціна пшениці 2 класу знизилася з 10,5 тис. до 7,5 тис. грн/т. Таким чином, дешевша сировина частково підтримує борошномельні підприємства, однак подальші перспективи галузі значною мірою залежатимуть від доступу до зовнішніх ринків і стабільності логістики.

Позначки:Україна, експорт, борошно